Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

IV. ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУДмав посаду голови Господарського суду в Донецькій області. З грудня 2010 року очолювавДніпропетровський апеляційний господарський суд. Члени Ради одностайно схвалили кандидатуруТемкіжева. До початку голосування на його адресу не пролунало жодного запитанняз боку суддів. Такий крок можна оцінити як визнання суддями адмінсудів, що серед нихнемає достойних претендентів, які змогли б очолити Вищий адміністративний суд. Цілкомймовірно, що вітчизняна судова система вкотре стикнулася із фактом призначення керівнихкадрів за вказівкою згори. Хоча, згідно із законом, кандидатуру пропонують органисуддівського самоврядування. Складається враження, що судді лише виконують політичнізамовлення. Пасивність та відсутність будь-якого спротиву суддів таким діям є підтвердженнямїхньої повної підконтрольності політичній владі. Сьогодні голови ключових судових інстанцій є вихідцями із Донеччини і до цього непрацювали в очолюваних ними судах або, так чи інакше, мають відношення до діючої влади.Як приклад, голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальнихсправ Леонід Фесенко, попри законодавчі норми, тривалий час суміщав свою посаду ізобов’язками депутата Верховної Ради від Партії Регіонів. Голова Вищого господарськогосуду Віктор Татьков раніше працював головою Донецького апеляційного господарськогосуду і не мав досвіду роботи в суді касаційної інстанції.Останнім не підконтрольним владі судом був Верховний суд України. Боротьба за ньоготривала довго, хоча повноваження Голови закінчувалися 29 вересня 2011 року. Спочаткусудовою реформою ВСУ було позбавлено практично усіх істотних повноважень. Наприкінці2010 року на Голову ВСУ В. Онопенко почався тиск з вимогою піти у відставку. Спробичерез Пленум ВСУ провести рішення про недовіру Голові ВСУ провалилися.Ймовірно після цього була ініційована прокуратурою кримінальна справа проти ексзаступникаміністра юстиції Євгена Корнійчука, котрий є чоловіком доньки Онопенка.Це було зроблено достатньо цинічно: 22 грудня 2010 року одразу після народження своєїдоньки він за викликом слідчого з’явився на допит в прокуратуру, де був затриманий. Йогозвинуватили у тому, що він 23 лютого 2009 року (за два роки до затримання) підписав листпро закупівлю юридичних послуг по справі НАК «Нафтогаз України» у одного постачальника— ТОВ «Магістерс». При цьому є багато підстав говорити про те, що це переслідуваннябезпосередньо пов’язане з долею Онопенка. Раніше були порушені кримінальні справищодо доньки Онопенко. Наприкінці листопада 2011 року стало відомо, що Онопенко небуде балотуватися на посаду Голови ВСУ. У той же час стало відомо, що прокуратура перекваліфікуваладії Корнійчука на більш м’яке звинувачення , й адвокати попросили застосуватиамністію, що і було зроблено судом на початку грудня 2011 року. Проте, усунувши Онопенка від головування в ВСУ, влада не добилася, щоби був підтриманийїї кандидат. Саме тому влада ініціювала зміни до законодавства, спрямовані начебтона виконання рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи щодо збільшенняповноважень ВСУ. Проте з очевидністю виникало, що жодна рекомендація Ради Європине була втілена, а зміни мали зовсім іншу ціль . Закон збільшив склад Верховного Суду до48 суддів (було 47). 48-им суддею може стати той, якого потім оберуть Головою ВерховногоСуду. Відновлюються чотири судові палати на чолі із заступниками голови Верховного Суду(їх тепер стане п’ятеро замість одного). Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,призначені з числа суддів Верховного Суду, зможуть брати участь у засіданнях Пленуму, доУкраїнські судді продовжують слухняно виконувати вказівки політичної влади, Роман Куйбіда, Центр політико-правовихреформ, http://www.pravo.org.ua/index.php/2010-03-07-18-06-07/laworganisandstatussuddiv/422-2011-11-26-10-12-19.Див. http://www.unian.net/ukr/news/news-473030.html.Див. Евгений Корнийчук остался не у дел // Газета «Коммерсантъ Украина», №207 (1481), 12.12.2011, http://www.kommersant.ua/doc-rss/1834394.Див. більш докладно: Президент підписав закон про лояльний Верховний Суд, Роман Куйбіда, Центр політикоправовихреформ, http://www.pravo.org.ua/index.php/component/content/article/464-2011-11-10-16-28-31.65