Скачати доповіді одним файлом - інформаційний портал ...

XVIII. ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Ятвердження центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я тих чи іншихумов проведення пілотного проекту, але які нормативно-правові акти маються на увазі, чиіснують вони взагалі — не відомо.За такої ситуації юридична невизначеність норм ЗУ «Про порядок…» не забезпечує виконаннястатті 19 Конституції України, яка передбачає обов’язок органів державної владидіяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією тазаконами України.Треба також зауважити, що ЗУ «Про порядок…» не містить положення щодо обов’язковогозбереження в областях, де передбачається проведення експерименту, та м. Києві існуючоїмережі закладів охорони здоров’я, що не відповідає частині третій статті 49 КонституціїУкраїни.Планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров’яу пілотних регіонах передбачається здійснювати з урахуванням профілю, спеціалізації та інтенсивностінадання медичної допомоги; нормативів медичного обслуговування населенняза видами медичної допомоги (ст. 2 ЗУ «Про порядок…»). Але цього недостатньо без врахуванняінфраструктури адміністративно-територіальної одиниці з погляду на стан доріг, розвитокгромадського транспорту, особливо у сільській місцевості. Також не треба забуватипро впровадження санітарної авіації, яка зникла у перші роки незалежності України.Статтею 12 ЗУ «Про порядок …» передбачається встановити пріоритетність норм цьогоЗакону порівняно з нормами інших нормативно-правових актів на період проведення експериментуу пілотних регіонах. Це стосується поширення на період реалізації пілотногопроекту дії ліцензій та інших дозвільних документів, виданих закладам охорони здоров’я пілотнихрегіонів до набрання чинності цим Законом, на діяльність реорганізованих закладівохорони здоров’я, що не узгоджується із порядком переоформлення ліцензії, який визначенийЗаконом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».Особливу стурбованість викликають декілька пунктів Прикінцевих положень ЗУ «Пропорядок…».По-перше, п. 2 Прикінцевих положень: лікарі-спеціалісти реорганізованих закладівохорони здоров’я пілотних регіонів, які працевлаштовуються на посади лікарів загальноїпрактики — сімейної медицини, проходять відповідну спеціалізацію безоплатно та у першочерговомупорядку. До видачі свідоцтва, що підтверджує проходження цієї спеціалізації, затакими лікарями зберігається кваліфікаційна категорія за попередньою спеціальністю. Тобтодекілька місяців, наприклад лікар-кардіолог вищої кваліфікації, отримує свою заробітнуплатню згідно з тарифної сіткою. Після отримання сертифіката лікаря загальної практикисімейноїмедицини він знову займає нижчу позицію у цій тарифній сітці та втрачає рокамидосягнуту кваліфікацію та рівень зарплати.По-друге, п. 3 Прикінцевих положень: «у разі, якщо внаслідок реорганізації закладівохорони здоров’я у пілотних регіонах працівники таких закладів переводяться за їх згодоюна іншу нижчеоплачувану роботу в тому самому або іншому закладі, оплата праці таких працівниківздійснюється відповідно до положень цього Закону або за бажанням таких працівниківїх середній заробіток за попереднім місцем роботи зберігається на весь час виконаннянижчеоплачуваної роботи, але не більше шести місяців з дня такого переведення». У цьомупункті, який наведено без належної пунктуації, змішано декілька статей Кодексу законівпро працю України (далі — КЗпП), що не допомагає її розумінню та тлумаченню.У ст. 32 КЗпП йдеться, що переведення на нижчеоплачувану роботу є однією з ознакзміни істотних умов праці, про які працівник має бути попереджений не пізніше, ніж за двамісяці. Також, якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник незгоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом6 статті 36 КЗпП. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковийтрудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власникомабо уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці,231