Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукскарби були вивезені більшовицькими військами. Були розгромлені буквальноусі приватні колекції, частина з них поповнила сховища державних музеїв,а немало просто зникло, пограбовано.Наступні етапи історичного розвитку теж були позначені колосальнимивтратами. Боротьба атеїстів з релігією призвела до того, що майже усімонастирі, церкви були закриті, а давньоукраїнські мозаїки, фрески, ікони,давні рукописні і друковані книги знищувалися або вивозилися за межіУкраїни. Протягом 30–70 рр. ХХ ст. приміщення сакрального характеру,костели, монастирські будови, часто передавались офіційно під господарськібудівлі, а також нерідко під музейні приміщення. Таким чином, костелитрансформувалися в музейні інституції, всупереч логіці і здоровому глузду,а культурні цінності, як правило, вивозились в Росію.Величезних втрат культурних об’єктів заподіяла Друга світова війна.У багатьох випадках були ліквідовані каталоги культурних цінностей, описиі документи довоєнного часу, а пограбовані пам’ятки культури нацисти вивозилисьна захід. Але спішними також були обставини евакуації культурнихцінностей з України до східних регіонів Радянського Союзу. Очолюючипротягом років Національну комісію з питань повернення в Україну культурнихцінностей, я поставив за необхідне вивчення масштабу втрат, скерувавувагу вчених про діяльність Радянської Військової Адміністрації у Німеччиніі потребу до повернення виявлених об’єктів культури, що булививезені в Росію. Ми досі не володіємо інформацією, скільки мистецькихцінностей, що перебували під час війни в радянському тилу, не повернулосядо українських музеїв. А ці втрати досить відчутні!Свого часу ми видали наукове дослідження про археологічні колекціїУкраїни, що опинилися в музеях Росії. Наукові спостереження довели, щоархеологічні колекції вивозилися впродовж від 1763 р. до 1989 р. Зібраніфакти дали повну картину вивезених 800 колекцій, що сьогодні знаходятьсяв Державному Ермітажі, Державному історичному музеї Росії, різних інституціяхАкадемії наук та університетах. Ці колекції стосуються пам’ятокскіфо-античного періоду, пам’яток північного Причорномор’я, давньоукраїнськоїта середньовічної археології.Попри названі історично об’єктивні обставини, що призвели в Українідо масштабних втрат, в музеях зберігається величезна кількість мистецькихекспонатів загальносвітового значення. За офіційними даними, сьогодні126