Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Україна: Втрачені культурні цінності й проблема їх поверненняСьогодні є очевидною необхідність додаткового оцінювання народноправовихзасад, на підставі яких має відбуватися повернення саме культурнихцінностей, незаконно переміщених під час Другої світової війни.Доводиться констатувати, що починаючи з кінця 40-х практично пересталивиконуватися вимоги Гаазької конвенції 1907 р. та відомі декларації союзнихдержав від 5 січня 1943 року, котрі передбачали обов’язкове поверненнянезаконно переміщених під час бойових дій та окупації культурних цінностей.Більше того, маємо випадки, коли такі цінності відкрито виставляютьсяв музеях, архівах, бібліотеках та інших сховищах, публікуються в засобахінформації, наукових працях.На нашу думку, тут свою позитивну роль має зіграти авторитетОрганізації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО).Вважаємо доцільним звернутися до Генерального секретаря та СекретаріатуЮНЕСКО з проханням скликати або сприяти скликанню міжнародної конференціїпід егідою ЮНЕСКО по проблемам реституції культурних цінностей,незаконно переміщених під час Другої світової війни, виступити ініціаторамипроведення спеціальної сесії Міжурядового комітету по сприяннюповернення культурних цінностей країнам їх походження або їх реституціїу випадку незаконного присвоєння, в ході якої могли б бути розглянуті якправові проблеми, так і механізми розшуку і повернення втрачених під часвійни національних культурних надбань. Впевнений, що ідею проведеннятаких заходів підтримали всі держави, які відчули на собі страшні руйнівнінаслідки Другої світової війни. Можливо, що велике практичне значеннямало б створення під егідою Фонду Сороса об’єднаного Банку Даних про всіабо бодай найвизначніші культурні цінності, втрачені під час війни, інформаціяз якою розповсюджувалася б серед усіх держав-учасниць.