Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Декілька нотаток про розвиток повоєнного модернізму у Польщісформувалося остаточно і мало солідний презентативний фасад. «Це булозаслугою художників, котрі увійшли до великого циклу розвитку європейськогомистецтва немовби з периферійних майданчиків, — аналізував ситуаціювдумливим поглядом М. Порембський, узагальнюючи сучасну практику.— Не підпадаючи під вплив правил, вони зуміли зберегти власне автентичнеобличчя. Руссо де Дуаньє, Ван Гог, Матісс, Пікассо, Леже, Клее,Утрільйо, Маковський, Шагал, Модільяні своєю творчістю відродили давнюобразотворчу функцію мистецтва» [24]. Авторитети потрібні не тіль ки длязвершення нового. Їх творчий подвиг — яскравий приклад стійкості духу —повчальний. Польських художників перших повоєн них років визнані авторитетизахопили культурою уяви і глибиною обсервації, оцінкою дійсностіі аналізом художніх явищ.Зимовий Салон переконав громадськість, що не є можливим зібрати підодин дах полярні мистецькі явища. Суть полягала не в тому, що «різностильовасуміш» утворювала штучні перепони для сприйняття живопису, алесама концепція виставки, що виходила з ідеї відкриття параду талантів,не виправдалася, як зазначали критики через недостатню кількість експозиційноїплощі (220 імен та 248 картин). Причина полягала в іншому. В художньомусере довищі ферментували погляди про необхідність радикальнихпошуків в образотворчому мистецтві. Поза межами і законами «ака демічноїспекуляції», сучасний живопис, що вимагає максимуму уяви, «мужностіконцепції» (М. Порембський), мав свою історичну перспективу, свою власнудолю. Це докорінно вирізняло його се ред інших течій.Від виставки до виставки польські авангардисти накопичували затаєнув глибинах їх творчості енергію. 1948 р. краківська «Група молодих пластиків»створює «Клуб художників», що має на меті організацію загальнопольськоївиставки «Сучасне мистецтво» — своє рідного підсумку досягненьавангардистів за декілька років. «Ідею краківських майстрів підтримав гуртваршавського клубу. «Молоді художники та вчені, — згадувавМ. Порембський. — На реалізацію концепції пішло декілька місяців. Йшлосяпро демонстрацію но вих напрямів у живопису. Ми вирішили організувативиставку у Кракові, в будинку Палацу мистецтв, щоб підкреслити важливістьсамого факту. Він став, як з’ясувалося пізніше, справжньою по дієюв культурному житті країни. Ми заздалегідь знали, що офі ційного визнаннявона не матиме; 3 президентських вікон Берута повіяли північні вітри, що191