Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукборотьби за вільну людину, кращу долю народу, соціальну і націо нальну рівністьта братерство, програму вало засади демократизму в мистецтві.Одним із тих, хто свідомо заманіфестував свою приналежністьдо демократич ного крила Шевченкового мистецтва, йо го послідовникомі учнем був Л. Жемчужников, який у квітні 1861 р. ви дав перші офорти своєї«Живописної Ук раїни».Другим серед великого числа друзів і послідовників творчості Шевченкабув польський історик і художник Бр. Залеський (1820–1880). Спільна недоляза слання в оренбурзьких безлюдних степах здружила Шевченкаі Залеського 1849 р. під час складання малюнків до звіту про експедиціїкапітан-лейтенанта О. Бутакова на Арал і через два роки під час експедиціїв гори Kapa-Тау на Манги шлаку. Про те, яким сердечним було став ленняЗалеського до Шевченка, якою глибокою була його шана, дізнаємосьіз листа, написаного Залеським у білору ському селі Рачкевичі після йогоповер нення із заслання: «Не забувай мене! Оточать тебе тепер багато розумнішихі кращих людей — дай Боже! Але повір, друже мій дорогий, що небагатобуде таких, які щиріше, ніж я, любить тебе бу дуть» [27].Шевченко вбачав у особі Залеського однодумця, присвятивши йомувірш «Ще як були ми козаками» (1859). Він ділив ся з ним роздумами прожиття, творчими планами. Так, першу згадку про роботу над серією «Притчапро блудного сина» знаходимо саме в листі Шевченка до Бр. Залеського від8 листопада 1856 р. [28]. Шевченко і польські революціонери — тема спеціальногодослідження. Про це докладно пише в книзі «Тарас Шевченко и егопольские друзья» В. А. Дьяков (М., 1964).Винятковий авторитет Шевченка у формуванні демократичних поглядівйого польських друзів-однодумців засвід чують різні документи: листи,малюн ки, фотографії. У листі Залеського від 3 липня 1856 р. до Шевченка єприпис ка — короткі, схвильовані рядки, написа ні рукою Сераковського:«Батьку! До свидания в Петербурге или в Киеве.Бог велик — увидимся…Батьку! Великие люди перенесли ве ликие страдания. Одно из величайших— степь безвыходная, дикая пустыня.– На пустыне жил певец Апокалипсиса.– На пустыне ты теперь живешь, наш лебедю!…Ты олицетворяешь идеи…» [29]164