Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Володимир Винниченко як художникСилу і міць, рішучу настроєність передає погляд з різким рухом зіницьу кутиках очей. Масив голови із зачесаним назад темним волоссям окресленолінією, яка виопуклює об’єм обличчя і фактуру міцно скроєної шиї, що,за Гординським, викувана з граніту, виліплена вільним мазком.Попри певну сухість малюнка в автопортреті, де художника зображенов халаті золотистого кольору з оголеними шиєю і грудьми на синюватому тлі,ця композиція колористичне вивірена і зцементована енергійним, сильниммазком. Постава голови в рішучому повороті, якою підкреслено вольовийхарактер, відвертий погляд, скерований до середини, лінії вуст, плями тінейна обличчі свідчать про досвід Винниченка у відтворенні емоційно заглибленихструн людської душі.Художник, опанувавши техніку живопису, свідомо концентрує увагуна обличчі, будуючи його форму способом чітких відношень між яснимиі затіне ними сторонами. Перед нами цілеспрямована натура, зображена в митьсконцентрованості, випробування, — це час рішучого сподівання того, що неодмінномає статися. Малюючи себе, Винниченко знав, чого хоче, розумів, щомає робити: ілюзії на співпрацю з більшовиками остаточно розвіялися, за нимстежить більшовицька розвідка, а його листи перехоплюють. Авто портретпсихологічний, глибоко особистий, і це відразу помітив Гординський.Винниченко стає на шлях психологічного трактування образів,домагаєть ся виразності у передачі людського характеру, що робить художникауважним до способів використання живописних форм. Це особливовиявилося в кіль кох портретах Розалії Винниченко (Кохи, як її називаливдома), зокрема в композиції початку 30-х рр. «Портрет дружини». Це типпортрета пленерного ґатунку, зі сміливим, активним живописним письмом.Зосереджену жіночу постать з рукою, що підпирає обличчя, з виразнимиочима і вустами зобра жено емоційно.Модель постає перед глядачем замисленою, з краплинами зажури, щочитаються в її широко розплющених карих очах. Жінка красива, видно, щовона немало пережила. Рука, якою підперта голова, і нахил тіла до неї створюютьневловний рух, яким підсилюється діагональ поколінної постаті. В цьомупортреті художник намагається вийти за межі монохромного моделю вання,шукає тональні акорди, загострюючи емоційне сприйняття образу.В іншому творі — портреті дружини в золотистому капелюшку в неповнийзріст — художник при виразно слабкому малюнку проводить лінію ліриз-149