Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Берегти народне мистецтво українського Поліссятехногенних катастроф. Одним з перших у наукових колах порушив проблемупорятунку народних скарбів у чорнобильській зоні тоді директорЛьвівського інституту народознавства НАН України Степан Павлюк.Важливу проблему він включив до наукових стратегічних планів колективу,почав згуртовувати ентузіастів для виконання поставлених завдань і здійсненняпатріотично-культурної місії великої моральної ваги. Так були започаткованізнамениті наукові експедиції Інституту народознавства НАНУкраїни в чорнобильські поліські села. Було здійснено десятки історикоетнографічнихекспедицій упродовж 1994–2008 рр. з метою аналізу зібранихпольових матеріалів у районах відчуження, зонах обов’язкового відселення,в місцях, де живуть переселенці-чорнобильці, поповнення фондових збірокДержавного наукового центру захисту культурної спадщини від техногеннихкатастроф. А в широкому плані це склало основу і пролонгацію вивченнятрадиційного народного декоративно-прикладного мистецтва Полісся.А до того, як відомо, Інститутом народознавства НАН України були виданіґрунтовні великої аксіологічної ваги монографії про Бойківщину, Гуцульщину,Лемківщину. А Поліссям Інститут займався задовго до аварії на ЧорнобильськійАЕС протягом 1968–1985 рр. Після 1986 р. директор Інститутузапочаткував Державну програму інтегральної фіксації традиційної культуриі побуту поліщуків, що здійснювалася на базі Інституту і дозволила виявлятизнання, необхідні, як писав Степан Павлюк, «для різногалузевої реконструкції— етнографії, народного декоративного мистецтва, фольклористики,лінгвістики». Далекоглядний ерудований директор розумів, що необхіднорятувати унікальну національну спадщину і в цих патріотичних намірахС. Павлюка одностайно підтримав увесь колектив… Десятки науковців вирушилив зону… Їх підтримали, до них горнулися ентузіасти з багатьох науковихінституцій, міст України і поза нею. Їх щирі наміри відчули, зрозуміли, їхпатріотичний чин сколихнув небайдужих до людського горя.Однією з ентузіасток народної культури поліщуків, учасником численнихекспедицій у радіоактивно заражені зони Чорнобильського Поліссястала Раїса Захарчук-Чугай, моя добра знайома з давніх часів, видатний знавецьукраїнського народного мистецтва, доктор мистецтвознавства і провіднийнауковий співробітник Інституту народознавства НАН України. У прикінцевігрудневі дні 2008-го року ми опинилися з Раїсою Захарчук-Чугайу Харкові в якості опонентів на захисті докторської дисертації професора403