Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукпоглядів на мистецтво усталена естетика альбомів такого типу вже не моглазадовольнити естетичні та етичні уподобання широких суспільних верств.Відходила в минуле епоха ведутних пейзажів, мізансцен в ду сі пейзанок,псевдоісторичних сюжетів.Переборюючи ідеалізм шляхетської ру тини, прогресивна художнядумка роз вивалася в напрямі розширення зв’язків з реаліями. Сприялицьому ідеї натураль ної школи, які мали великий вплив на розвиток поглядівнародолюбства в усіх сферах суспільствознавства.Рецензуючи «Живописну Україну», польський демократ, редактор«Тигодніка петербурзького» Р. Подберезький за значав, що зображені«сцени живо нага дують дорожні враження» [9]. Зауважимо, що принцип«дорожніх вражень», покла дений в основу таких альбомів або окремихтематично з’єднаних естампів, випливав з розуміння суспільної ролі і значенняграфіки як демократичного мистецтва, покликаного нести певні просвітительськіідеї. В. Бєлінський зазначав стосовно літератури: «У наш часстало помітним у російських читачів прагнен ня до ознайомлення з їх великоювітчизною» [10]. Природно, що подібний інтерес мав відчувати і глядач.Звичайно, більшість етнографічних альбомів, що являли собою натурнізамальовки жителів, то пографічні види, зображення народних костюмів,переважно здійснювали фікса цію великого польового матеріалу і не піднімалисядо рівня художнього уза гальнення. Саме такими виглядають малодослідженіальбоми Деляфліза 1848–1857 pp., присвячені ґрунтовним описамматеріальної культури українського наро ду в межах Київської губернії[11], а також альбом «Башкирия, Киргизия, Средняя Азия», що вміщуємалюнки Залеського, Чернишова, Гороновича [12].Альбомна графіка, яка на першому етапі розвитку виходила із засадпобу тової описовості, аналогічно «фізіологіч ним нарисам» у літературі,тяжіла до бе летристичної розповідності, деталізова ного показу життя простолюдина,побуту і звичаїв нижчих суспільних верств. Аль боми такогоплану були досить популяр ними, як, наприклад, літографічні ма люнкиІ. Щедровського про трудове насе лення Петербурга (випуски 1845, 1846,1852, 1855 років), за відзивом В. Бє лінського, «у всіх відношеннях дужехо роші».«Фізіологічна» тема з не меншим успіхом була розкрита варшавськимху дожником Я. Пиварським у відомому альбомі «Мальовничий варшавський158