Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукЧи не є П’ять вершин зі священним буддистським храмом на їх висотахв Юнь Кані, де далеч губиться в імлі, чи не є гора Фанґян з бамбуковим гаємбіля підніжжя, де верховинно стримить пагода, а перед нею нижче — небоБудди, — чи не є усе це пережитим, перейнятим високошанованим Ду Шілу!Бо гори вершинні пнуться дзвіницями, верховинами шапок — як у краєвидахмайстра. Велич і безмір — в усьому, велич — у безмірі, і десь там, де П’ятьвершин, є знаменита давня бібліотека з Танськими пам’ятками, є священнапам’ять про знаменитого конфуціанця Чен Ляня, є в природі «і су» — мистецтво,як у композиціях тіньхуанського мистця, де емоційний стан просвітленостіімплікує нас до аналогічного стану «саторі» («Весна або літо, осінь,зима народжуються просто під пензлем», — писав колись знаменитий ВанВей), отримує в його практиці тлумачення Су Ші, кинуте у віки крилатоюфразою: «Щоби намалювати бамбук, необхідно створити його образв душі».Колір у малярстві Ду Шілу, як і лінія, що кристалізує форму полотен, єтехнічно досконалими. Можливо, це інфлюенції Ші Тао, Хуан бін Гонга, алескоріше, навпаки: гори, долини, ріки, тропічна зелень Тінь Хуа «проросли»в його серці. Усе в нього таємниче, трансцендентне, під вагою імпресій, сколихнутепорухом думки. Все народжується у потоці езотеричних почуттів(«Гори восени», «Срібне і цитринове», «Золота осінь», «Враження відЗахідної Європи», «Середньовічне місто», «Виняткова сцена», «Зеленийсвіт», «Цвіт часу»)… Вхід до мистецтва Ду Шілу нагадує зустріч із вісникамиДобра Фен, Чао, Ю, Сун — таке враження може зродитися від зустрічі з вершинамизнаменитої Лінг Їнь — теж улюблений мотив для малярських роздумів,ймовірно, медитацій. Гори, ріки, зелень, заселена працьовитим китайськимнародом земля, — це сфокусовано у просторах природи, обжитої, якпідніжжя гори з бамбуковими хижами. Перед нами емоційне, зродженев глибинах сонячного «янь», земного «інь» і в гармонії з «дао», що постаєу потоках води. Пошук себе у лоні Природи, момент злиття з нею…«Аспірація — це жива лінія творчості» — максима ота з далекої давнини віддинастії Зонг. Контрольовані емоціями гори Ду Шілу презентують гармоніюй вісь лінійної перспективи.Європейські інновації мистець переніс у метафізичну структуру великоїмалярської традиції. Прості мотиви, спостережені об’єкти стають«темами стану», кольорописуються, перетворюються у живописні образи,252