Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукі Нового Мистецтва. В каталозі, оформленому В. Кандінським, було видрукованойого засадничу статтю «Зміст і форма». Художник відзначав у ній, що формає «матеріальним висловом абстрактного змісту» [2].Виставки одеських Салонів мали широкий розголос у пресі (виступиІ. Рєпіна, О. Бенуа та ін.), що було помічено у Варшаві та Кракові.Слід у цьому контексті згадати і львівську виставку експре сіоністів(1913), де під прапором монополії цього стилю виступили О. Кокошка,Б. Кубішта, В. Кандінський та інші. Не випадково іта лієць Марінетті обравЛьвів після Москви і Санкт-Петербургу для пропаганди ідей футуризму.Польські авангардисти пильно стежили і за досягненнями ху дожниківРосії, де мистецькі новації на той час були пронизані ду хом відкриття.Російські футуристи, конструктивісти відстоювали свої позиції, захоплюючиоригінальністю теоретичних викладів і практичними новаціями. В одномуряду були російські і українські кубофутуристи. Автор капітального дослідженняпро польський конструктивізм А. Туровський уважно зупиняєтьсяна аналізі творчості О. Екстер, зокрема на розвитку у її пластиці «тектонічноїдинаміки» або «динамічної рівноваги» з 1916 р. та руху кольорів у конструкції,що стає помітним 1921 року [3]. Очевидними, на його думку, були опосередкованізв’язки О. Екстер з представниками польського авангардизму.Значну роль у розвитку польського малярства відіграло мис тецтворосійських художників початку 20-х рр. Революційна ат мосфера Росії сколихнула«лівий» Захід. Ст. Віткевич, котрий по вернувся з маніфестуючогоПетрограду, шокує буржуазну публіку композиціями з інтригуючими назвами(«Людська біда», «Російсь кий революціонер», «Смерть»), де пропагуютьсяі нове мистецьке мислення, і нові формотворчі засади.Програми авангардових угрупувань відзначалися багатством мистецькихінтерпретацій, зумовлених перевагою національних або емоційнихнастанов, прагматично визначеними або семантично ок ресленими цілями. Їхучасники закликали до радикальних пошуків, пропонуючи широкий спектрвізуального бачення світу.У плані трансформації мистецьких гасел надзвичайно динамічнимибули формісти, які працювали в Кракові (1912–1922). Формісти першимизвернулися до пошуків нових художніх форм у малярстві. На першому етапі(до 1919 р.) вони виступали як польські експре сіоністи, використовуючитворчі ідеї німецьких експресіоністів з метою творення нового мистецтва. До178