Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СИНКРЕТИЗМ ГЕНЕАЛОГІЇ КОЛЬОРУПредставляти Іву Павельчук у мистецькому соціумі Києва немає потреби:во на є одним з найбільш активних, творчо сформованих живо писціврадикальної орієнтації. У власних постмодерних аргумен таціях Павельчукпослідовна і переконлива. Мисткиня має впевненість, що її творчість — цеспосіб одкровення, вияву ста ну душі, повсякденного внутріш нього «опроміненнясвітом», спосіб передачі живих малярсь ких імпульсів.Симпатії Павельчук виражають характер її зацікавлень мистець кимиявищами, тобто видають логіку її живописних уподобань і стильових змін.Загалом можна простежити творче зростання художниці упродовж відрізкуто го часу, коли українське мис тецтво, починаючи з середини 80-х, зазнаваложаданих ди намічних трансформацій. Але при усіх типологічних відмінахманери письма впродовж усього зактивізовано-спресованого 15-річчя беззмінноусталеною залишалася символічна означуваність усіх без виняткутворів, що увібрали три основні якості зображення — монумен тальність,декоративність, фрон тальність.На першому етапі розвитку, про тягом другої половини 80-х, у періодзацікавлень неосецесією, символічне навантаження в тво рах Павельчукнесли лінія і ма люнок, що визначали ма теріальність предмета і сере довища.В пору цих стильових уподобань вона виробила для себе такі правила письма,що були означені рафінованим метафорично-символічним мисленням, колисам час роз чинявся в світлі прозорих де коративних плям і яскравих ліній і впросторі уявних ілюзій зникали найменші натяки на час, а на полотні, в композиціївідпадала потреба у тіні. Малюнок характеризував ма теріальністьоб’єкта і оточен ня, а скерованість митця до реалій виявляли іманентні дляцього стану мислення способи специфічного образу натури, скажімо, черезфронтальність зображен ня, декоративізм площини, найбільш точні пунктуа-Уперше: Образотворче мистецтво. — 2002. — № 1. — С. 48–49.288