Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федоруку нього світ через очі, примружені від усмішки. Усмішка нарбутівська зроджувала«Непотрібні речі» — велемовний натяк на духовні цінності народу,що викрешували згадку про його моральну звищеність. Вона зроджувала«Золоте весілля» — перелицьований натяк на бурлескну широту Котляревського.Парсунно барвистий Мамай з бандурою за столом, де тісно віднаїдків та напоїв, — той Мамай знає ціну земному, що завдяки багатствурозкладеного натюрморту перевищує обрії раблезіанства.Нарбут по вінця був наповнений театрально-сценічними образами, щовідповідало критеріям його смаків, уподобань; особливого таланту, націленогона співпрацю з театром. Він оформив сотні вистав творів української і світовоїкласики, виконуючи щоразу переконливі декорації й костюми, які булипозначені великою фантазією, колористично засвідчували темпераментхудожника, його глибоке проникнення у космос народного життя і водночаснародної творчості. Він вдало поєднував декоративні елементи з барвамистроїв, виразно конструював сцену, дбаючи про чистоту оформлення, загострюючиобразну ритміку вистави. Йому подобалася праця в театрі, де вінвідходив душею, де знаходив точку творчого опертя. В його манері оформленнячимало місця відводилося живопису, і це виразно прочитується у «Вії»,«Тарасі Бульбі» Гоголя, «Енеїді» Котляревського, «Безталанній» Тобілевича,«Камінній душі» Хоткевича, «Люті» Яновського, «Думі про тебе» Стельмаха,«Порі жовтого листя» Зарудного. Чого вартий, як модерно закроєний ескіз,виконаний гуашшю «Еней в морі» до вистави «Енеїда»?! В цій композиціїНарбут у традиціях Петрицького дає волю кольорово-конструктивній фантазії,де хвилі у вигляді риб, дельфінів, чудиськ, русалок, бога моря, самоїЮнони, інших богинь, наяд, що дмуть у труби вітру, а море реве-гуде-гримить,а посеред громовиння ультрамаринових хвиль, поміж розбурханої стихіїЕней з козарлюгами на червоному вітрильнику: ні страху, ні печалі у козацтва,грають на бандурі, кепкують з Юнони, бо напереді стоїть безстрашний Еней,шукають козаки свою долю. Ескіз до «Енеїди» так само, як ескізи до «Вія»,«Тараса Бульби» — одні з кращих у творчості Данила Нарбута.Сценічна спадщина Нарбута, — однак, нерозкрита сторінка його життєвоїкниги, яку слід прочитати вдумливо, без поспіху.Сценічний костюм, як будь-який інший вид мистецького захоплення,Нарбута, як джерело його натхнення й творчих іспірацій, приносив завжди,за будь-якої пори обставин, справжню візуальну радість. Залюбки малював296