Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукРегістри такої мелодики проймають буквально усі портрети гетьманів (ПетраКонашевича Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, ІванаМазепу, Пилипа Орлика, Данила Апостола), як рівно ж гетьманів війська запорізького(Михайла Дорошенка, Павла Павлюка, Михайла Кониського, СамійлаКішки, Тараса Трясила, Івана Сулими), як рівно ж героїчних полковників(Івана Богуна, Антіна Ждановича, Максима Кривоноса, Павла Полуботка).Великий ряд козацьких достойників відродив Нарбут, з-поміж яких ІванПідкова, Байда Вишневецький, Северин Наливайко, Лаврін Капуста. Які ж бовони усі імпозантно-парадні, урочисті і воднораз, немовби наближені до насчерез шляхетну тональність барв! Необхідно звернутись до історичної минувшиниНарбута, аби увиразнити його наставленість на сьогодення. Бо ці тисячнікроки від колиски наших праднів з сизої давнини Київської Русі — до сучаснихцивілізаційних аберацій з переважаючими рисами державницького поступуНарбут сприймав і відкривав через себе, зрештою, він свідомо через історичнеформулював атрибути національно-ідеального.Серія композицій «Київська Русь» народилася в перехідне десятиріччявісімдесятих років, що не було випадком у творчій біографії мистця. Він нібипередчував, що аморальна епоха лицемірного тоталітаризму із сцени відходитьз усією брехнею, яку вона зродила, що вона втрачає свій нав’язаний силоюуявний авторитет, що вона не відбулася історично. І він, Нарбут-життєлюб,прийшов до «Київської Русі», яка була потрібна людям, мав чисте повітря. І цясторінка нашої історії вабила, зачаровувала. Вона віщувала зародження християнськогоцивілізаційного руху. Задоволення й непідкупну радість приносятьполотна «Кирилівська церква», «Золоті ворота», «Десятинна церква», «СофіяЯрославова». Усі вони оприлюднюють дію давньої архітектури і взаємоузгідливістьз нею мешканців княжого Києва, огрому прихильників нового життяз корогвами, святковими процесіями, маніфестаціями руху.У художника Нарбута історичне було виявом безкінечного, оберталосяв колі просторів, краєвидів з Дніпром («Хрест на Дніпрі»), знаходило притулоку збережених фортецях, замках, дерев’яних церквах, гридницях,мурованих оборонних вежах («Хотин», «Вежа в Хотині», «Кам’янець-Подільський.Воздвиженська церква», «Дорога до Тернополя», «Башта Кармелюка»,«Кам’янець-Подільський. Фортеця»). Риси емоційного спогляданняфіксують названі композиції. Через поетизацію минулого художникпропонує розділити з ним радість усвідомлення величі пращурів. В цих ком-294