Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукмода на мистецтво informel, яке підняли на щит представники міжнародногогурту «Кобра» (П. Альошинський, К. Аппель, А. Жорн та інші) [11]. Новіпотужні хвилі, що розхитували звичний світ усталеної художньої добропристойності,у Польщі поширилися не одразу через шести річну ізоляціюкраїни (1939–1944 рр.). Більшість польських худож ників не припускали гадкипро існування багатьох розмаїтих на прямів у сучасній художній практиці,про наявність величезного потенціалу і масиву нових виражальних засобіву європейському мистецтві. Тільки в середині 1946 р. мистецька інтелігенціяВар шави та Кракова мала можливість ближче познайомитися з проб лемамифранцузького мистецтва, що було представлене молодими художникамиПарижа (Л. Пшія, П. Таль-Коа, А. Массон, Е. Піньйон, А. Фужерон, М. Естевта інші.) Тут в експозиції виставки «Су часний французький живопис та малюнок»зіштовхнулися і гео метрична абстракція, і живопис жесту, сюрреалізм.Усе це сприй малося молоддю Польщі хвилююче і не менш ентузіастично,аніж досягнення Я. Цибіса або Є. Ейбіша в середовищі колористів. Вис тавкафранцузів стала першим кроком на шляху ліквідації ізо ляції й сприяла збільшеннюзацікавлення світовим мистецтвом, яке запропонувало низку творчихконцепцій. Французи експонували фігуративне мистецтво, що мало коріннямфовізм та кубізм. Воно «вражало свіжістю агресивних барв і сміливої фактури,а також наголосом на конструктивній геометризації форм» [16]. РепрезентувалиФранцію учасники виставок «Jeunes Peintres de la tradition Francaise»(1946 p.) та «Salon de la Libération» (1944 p.) — в ос новному генерація художниківодного покоління.Виставка французів стала сильним імпульсом, який мобілі зував внутрішнірезерви творчої інтелігенції, перш за все Кракова. Для цього тут булиоб’єктивні причини. Ще в роки окупації в середовищі молодих художниківсформувався стійкий гурт одно думців на чолі з Т. Кантором, що організувавконспіративний театр, який використовував традиції Б. Брехтата Вс. Мейерхольда. Т. Кантор, прагнучи у своєму театрі до синтезу мистецтв,віддавав, однак, перевагу пластичним засобам виразу, звертаючисьпри цьо му до послуг метафори та художнього символу. У конспіративномутеатрі були показані спектаклі «Баладина» Ю. Словацького та «ПоверненняОдіссея» С. Виспянського, що відбулися у приватних помешканнях. Ідеятеатру відіграла провідну роль в організації товариства «Групи молодих»,куди увійшли художники Т. Бжозовський, А. Бунш, З. Гутовська,186