Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукдля казки, легенди, пам’ятати про пісню, жарт, усміх, дотеп. Такого родуперформенси («жінка босоніж на полотні з пелюсток розмарину»), інсталяції(«жовта кімната жовтих бажань») повертають уяву до давньої історії, щосталася з Ікаром, а не виключено, що з Антеєм — з якого боку і як розглядатиці сутності, з позиції ймовірного чи необхідного, а краще: йдучи заАрістотелем, з ситуації, що може настати, тобто пелюстка розмаринуна полотні виступає в якості інтригуючої фабули з емблематичним означеннямможливим для прочитання — це є продукт вітальної уяви для багатихдухом і заперечення для тих, хто цю пелюстку бачить у розрізі фінальногоконтексту.Багато роздумів викликає у нас перформенс художниці — на жіночомубілосніжному тілі насипані голівки незрілих зелених будяків. Спробуйтерозшукати в клубку мультинаставлень нитку раціонального мислення?Зробіть натяк на тривожні симптоми, що огортають вісь майбуття, і одразувідступите: голівки незрілі, а тіло жіноче не в передчуванні біди, а радшеогорнуте чеканням невідомого, не спечаленого, бо незрілий будяк ніколине випустить колючок… Подібного роду пропозиції-загадки у сучаснійпостмодерній практиці не дивина. У Contemporary Arts Center м. Сінсінатібачимо, наприклад, інсталяції: дубові листочки з вохристої барви тканиниприклеєні до підлоги на весь об’єм кімнати або композиції на усю стінуз прямокутників зеленого або матового скла. В останній локально систематизованійкомпозиції найвірогіднішими і найвартіснішими є написи на скліісторичного порядку — бібліотека, мануфактура, пошта, банк, школа, аптекаі т. ін. Доцільними констатами такого інтровертного мистецького рухустають запрограмована гра уяви і кінечна потреба. У випадку з перформенсом«Жіноче тіло і голівки незрілих будяків» те, що відбудеться, відбудетьсяне з необхідності, а внаслідок випадку — і це складає основу інтриги, щозроджує появу фабули.«Переходимо» думкою до епохи, коли з’явилися непідкупні дада з їхнонконформістськими гаслами «Die Kunst ist tot» і « Lebe Dada»… Цей місточокнеобхідний, щоб пояснити постдадаїстичні захоплення ХристиниПерейми-О’Ніл у царині графічних друків, що межують з графічним дизайном,а почасти з поезографікою. Концептуально фантазія художниці зродилазбірний образ «ей мена» — похідне від слова «a men», або «amen», хто щосподобає. Графічні модифікації з «ей-меном» увиразнюють дирекцію літери218