Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федоруку відновленні історичної правди. З іншого боку, аналіз багатьох попередніхдокументів щодо збитків українських культурних осередків засвідчує, щонаявна в них інформація є далеко неповною, потребує суттєвих доповненьта уточнень.Ґрунтовних наукових досліджень потребує і окупаційна політиканацистського керівництва Німеччини та її союзників на українській землі.Ми повинні мати повну картину розграбування наших культурних надбаньі вивчити механізми вилучення та шляхи міграції культурних цінностей,встановити місця їх сучасного перебування. Важливе значен ня при цьомумає вивчення матеріалів Надзвичайної Державної комісії, Української республіканськоїта обласних комісій по встановленню злодіянь німецькофашистськихзагарбників та їх спільників і спричи нених ними збитків громадянам,колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствамі закладам, комісій з історії Великої вітчизняної війни, документів німецькихвійськових відомств та окупацій них адміністрацій, причетних до розграбуваннякультурних цінностей України, перш за все так званого ФондуРозенберга, матеріали групи Кюнсберга та інших.Останні дослідження науковців привертають нашу увагу і до дослідженняобставин евакуації культурних цінностей з України до східнихрайонів СРСР, діяльності радянської військової адміністрації та союзноїадміністрації в Німеччині по поверненню виявлених пам’яток в першіповоєнні роки. Ми досі не володіємо інформацією про те, де і які конкретнонадбання української культури перебували в радян ському тилу? Чи всівони повернулися назад? Рівно ж, відчуваємо де фіцит інформації промеханізми та шляхи повернення українських куль турних цінностейз Німеччини та інших країн Західної та Східної Євро пи, не маємо їхре єстрів.Отже, актуальним є питання про евакуйовані з України у східні райониСРСР під час Другої світової війни культурні цінності, що не повернулисяназад на місце свого перебування і рівною мірою ті, що були награбованінацистами та їх союзниками в Україні і після війни були відправленідо Радянського Союзу, але не повернуті ук раїнському народові. Україна, щоразом з Білорусією найбільше по страждала від грабунків німецької арміїта її союзників, так і не отримала адекватну частину цього майна, щоб компенсуватижахливі втрати.70