Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федоруксприймаються «Храм у Санто ріні», «Іа. Острів Санторіні», «Іоанніна»,«Міконос» та ін.Зішлемося знову на спогади, які ху дожниця залишила авторові на згадкупро те, що «чотири рази відвідала свою улюблену Елладу»: «На островіСанторіні я зустріла надзвичайну людину — світоча, митрополита Гавриїла.Він саме почав будувати новий собор. І я після своєї виставки в Америцівислала їм найкращі картини (40), моя по жертва на відбудування собору.В 1977 р. там вже стояла ця чудова візантійська церква. Це було зробленозаходами митрополита, бо Греція є дуже бідна країна».Прояснюється з цих рядків така риса характеру художниці, як жертовність,і це було вислідом її релігійних переконань!Аби довести розпочату думку про жертовність до завершення, процитуємодалі рядки з цього тексту — велемовні свідчення патріотичних переконаньі ностальгійної журби Морозової: «А тепер я активно зби раю, продаювсі свої картини на відбудову нашого національного собору Св. Арх.Михаїла. Невже ми — наше покоління не від будує цей собор і собор Успінняв Лаврі. Наша розп’ята Україна, знищена комуніс тами, мусить повернутисвятість наших тра дицій, возродити нашу духовну культуру і святістьКиєва».У художниці є чимало пленерних етю дів, побутових краєвидів, такихстанів приро ди, що, фіксуючи факт життя, передають миттєву сторону дійсності.Щоразу Морозова розкриває себе з колористичного боку,до шукуючись матеріалізації об’єкта в конкрет но чуттєвій формі. Розкішновитонченоюза складом палітри є серія етюдів, намальованих на поєднаннідвох (білої та голубої) барв. Зображення мають подеколи побутовийха рактер, хоча і відтворені в різних настроях, ступенях колоризму, ефектнофіксуючи то силуети віслюків на тлі краєвиду, то суто ностальгічні виявиемоцій, коли природа вхо дить у настрій, і ми, зустрівшись з добротнимживописом, милуємося згасанням дня, золо том у воді, світлом у небесах.Дуже дорожила Морозова своєю грецькою серією, відзначаючи у бесідах,у листах, що час, який вона провела в Греції, в її житті був найщасливіший,а з мистецького боку — плідний, вагомий, насичений пошука ми вишуканогоколоризму.Ось кілька її суджень про острови Ґідра, Міконос, Еджін, де вона виявляєвласні почуття, змережані великою любов’ю до Греції: «Кожний острів318