Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Декілька нотаток про розвиток повоєнного модернізму у Польщіскладу угруповання входи ли брати Збігнєв і Анджей Пронашко,Т. Чижевський, Л. Хвістек, Я. Гриньковський, Я. Межеєвський, С. Віткевич,Г. Готліб, Т. Неселовський, В. Вонсович, К. Вінклер. У 1917 р. вони згуртовуютьсяна першій виставці. Формісти прагнули до створення «універсальногостилю епохи». При цьому теоретик формістів, філософ, математик, художникЛ. Хвістек (помер 1944 р. у Москві) писав, що це була спроба створеннянового стилю на підставі розуміння реалізму [4]. Сам Хвістек неодноразовопідкреслював величезний вплив на нього творів Пікабіа, Архипенка, Пікассона Осінньому салоні 1912 р.Організувавши у 1919 р. в Кракові третю виставку, експре сіоністи змінилиназву свого напряму і відтоді увійшли до історії польських мистецькихрухів під назвою формістів. Їх домінуюче гасло «малярство повинно завждиповертатися до образу» було викликом до існуючих течій і напрямів польськогомалярства, на самперед до славетної краківської «Штуки»з Мегоффером та Аксентовичем» (Т. Чижевський).Ідеї формістів виходили з формул кубізму, футуризму і екс пресіонізму,хоча наявність таких зв’язків формісти категорично заперечували. Вонистали першими серйозними популяризаторами народного мистецтва. Групавидавала журнал «Формісти», де дру кувалися Т. Чижевський, Б. Ясинський,В. Маяковський, Г. Аполлінер, П. Елюар та інші.Мистецька атмосфера Польщі періоду міжвоєнного двадця тиріччя відзначаласяактивністю творчих пошуків. У малярстві відбувалися зміни, щоторкалися питань оновлення форм, вира жальної лексики. І все ж художньоестетичніпостулати всередині угруповань формувалися на ґрунті засвоєнняй трансформації національних традицій.Наприкінці 1917 р. з цілеспрямованою програмою кардиналь ного оновленнямистецтва (що формувалося, зокрема, Ст. Пшибишевським) почаввиходити журнал «Zdrój».Серед особливо радикальних угруповань найбільше визнання здобулиоб’єднання «Бунт» (1918), «Ритм» (1922), «Блок» (1924–1926), «Презенс»(1926), «Артес» (1929–1935), «Краківська група» (1933–1936). Кожне з нихмало свою мистецьку мету, ставило пе ред собою конкретні завдання. Хочатраплялося, що деякі май стри переходили до інших об’єднань.Один з найвідоміших напрямів «Блок», що виник у 1924 р., ви сунув ідеюколективної раціональної, тобто інтелектуально-аналі тичної творчості —179