Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Володимир Винниченко як художникня 1923 року: «Глущенко почав малювати мій портрет». Очевидно, це був новийпортрет («почав малювати»), хоч за період між першим записом (26.11.1921)і другим (18.04.1923) не можна було двічі почати малювати. А 4 травня 1923 р. таксамо телеграфно зазначено: «Малювання Глущен ком портрета Кохи» (пестливеім’я дружини В. Винниченка. — О. Ф.) [7]. Запис від 22 серпня містить таку красномовнудеталь: «Візита Глущенка. Вернувся хлопець з Парижа в Берлін працювати.Очевидно, трудно в Парижі заробляти на прожиток» [8].Важливі нотатки Винниченка від 4 червня 1924 р. про виставку М. Глущенката І. Бабія в Берліні: «Талант обох виразно помітний. З хлопців-учнівзробилися справжніми молодими шукачами нових шляхів. Спільність шуканьробить їх манери писання спорідненими. Шукання Глущенка заводять йогов тупі кутки. Рятує скромність і щирість. Одначе знає вже підходи до критиків:робить усім візити» [9].У «Щоденнику» В. Винниченка знаходимо короткі міркування промистецт во й зустрічі з різними людьми, чимало спостережень про життяГлущенка в Парижі — влучних і об’єктивних. Скажімо, в Берліні (16.09.1923)Винниченко зустрічає грузинського революційного діяча Левана Ґоґоберідзе,сестра якого, акторка, була добре знайома з Винниченками. Або, наприклад,така фраза (22.10.1923): «Глущенкове розмальовування моєї спальні (невдало)».То був час, коли Винниченко виношував план переїзду з Німеччини.Але куди? Мучився: до Італії, Франції, Чехії?… Судилася, час показав,Франція. Запис від 3 січня 1924 року: «Приїзд Глущенка». Сам Глущенкоу чернетці статті «Вин ниченко як маляр», написаній олівцем на зворотітрьох репродукцій робіт Moricco па початку 30-х років, згадував: «Впершеми разом малювали в Сен-Рафаелі, в 1927 році. Спочатку малярство длянього було спочинком від літера турної діяльності. Після 5–6 годин щоденногописання десь у скелях, коло моря, В. К. повертався додому, брав фарби,станок і тут же, коло будинку, починав малювати» [10].Даючи загальну характеристику малярським вправам Винниченка,Глущенко в зазначеній чернетці писав: «Не маючи формальних і технічнихзасобів, не маючи великого професійного знання, Винниченко ще з першихсвоїх маляр ських кроків дивував своїми досягненнями» [11]. Отже, насмілюємосядумати, що Глущенко щиро шанував малярський хист Винниченка.Це підтверджують по дальші оцінки його творчості, які Глущенко подаєу роздумах про талант худож ника: «Винниченко працює постійно, поширю-141