Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Григорій Крук і європейська пластична культура середини XX ст.Ще один штрих до життєпису митця. Юрій Кульчицький, що живе ниніу Винниченківському «Закутку» в Мужені, серед чарівної провансальськоїприроди, — сам чудовий графік, кераміст, маляр — колись навчався з Крукому Краківській академії мистецтв, згадує тепер про нього: «Це був скромний,але гордий студент. Страшенно бідував. Батьки не мали змоги йому допомагати,сам заробляв на свій чорний хліб. Харчувався невідомо де, в студентськійїдальні ми його ніколи не бачили. Через те з друзями зустрічався, як правило,по обіді, і ніхто не міг довідатися, де і що він їсть. У білому чистому халаті —таким я його пригадую в часи студій у професора Костянтина Лящки».Вернімося до днів юначих майстра, коли формувалися його естетичнісмаки. Навчання при сприянні Аепкого у Краківській Академії мистецтву К. Лящки (в нього вчилися також Михайло Гаврилко, Сергій Литвиненко),а потім у Берлінівський Академії мистецтв у Отто Гіцбергера, АльфредаШоке, Арно Бреккера, а також земляка з Харківщини Федора Ємця (йогобрат — відомий пропагандист української бандури в світі, автор оригінальнихспоминів) сформувало професійні навички Крука, дало йому відповіднізнання, розуміння розвитку пластики і впевненість у власних силах, щоконче потрібно для будь-якого роду творчості.Підкреслимо ще раз місце і значення Краківської академії мистецтву вихованні української талановитої мистецької молоді, яка з часівМ. Сосенка чи М. Бойчука була тим закладом, де прихильність і зичливістьпрофесури поєднувалися з вимогами, що концентрують виховний процесна оволодінні тайною ремесла. Це особливо важливо для малярства чискульптури. Цю мету і ставив перед собою син бідного гончара з БратишеваГригорій. В особі К. Лящки Крук знайшов вдумливого педагога, який програмуваві мистецтво класичних традицій, і виходив на обрії постімпресіоністичнихновацій. У Кракові — будьмо відверті — над усіма митцями тяжівтакож авторитет К. Дуніковського з його прагненням до монументалізму.Аналіз спадщини Григорія Крука, спостереження над тематичнимигрупами його творів і видозмінами в царині форми дають ключ до розумінняйого індивідуальної манери, а також щасливу нагоду простежити еволюціютворчості цього великого, але, на жаль, непоцінованого достатньою міроюмайстра.Оцінюючи пластику українського митця середини 1950-х (як оригінальниймайстер Крук сформувався на початку 1940-х), консерватор і директор261