Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукЗасідання Клубу були насичені атмосферою творчих дискусій прошляхи нового мистецтва, його зв’язок з архітектурою і ди зайном,декоративно-ужитковими формами, музикою, поезією. В. Стшемінськийчитав тут уривки свого рукопису «Теорія бачен ня», який вдалося видатитільки після смерті автора. Клуб був ініціатором розмаїтих творчих починань,пов’язаних з пропагандою мистецького синтезу, який відстоювавВ. Стшемінський. Його ке рівництво налагоджувало нові творчі контакти,прагнучи до реа лізації творчих планів, зокрема виставочної роботи.У травні 1949 р. відбулися дві виставки — сценографічних проектівМ. Богуша і живопису В. Фангора. Їх мав змогу оглянути Я. Богуцький,скупо інформуючи про твори останнього: «Це були полотна, що вражалияскравою барвистістю і грубою приміти візацією форм». Увагу критика привернулипортрети, як писав він, «видатних діячів епохи (Ленін, Ейнштейн),де портретний монументалізм, що йшов, можливо, від впливів часів навчанняу Коварського, поєднувався з експресивною формою творів Пікассо» [35].Авангардовий рух протягом 1944–1949 рр. відрізнявся у різних містахспецифічними особливостями. У Кракові і особливо в Лодзі він тяжівдо вітчизняних традицій, що вирізняло його у загальному мистецькому річищіцього періоду. У Варшаві, скажі мо, тільки 1947 р. нова молодша генерація,шукаючи власні орієн тири, пориває з еклектикою й компіляцією, пропонуєсвоє розу міння форми і засобів її відтворення.Подібна ситуація склалася у Познані, де інтелектуальні сили робилиактивні спроби створення нефігуративних форм творчості. Існуючі тенденціїдо комплексного розгортання їх пропаганди виз начилися в експозиціїтретього загальнопольського познанського Салону (червень 1947), де взялиучасть понад 260 художників, що представляли майже увесь мистецький,в тому числі авангардний, потенціал країни. Повторювалися імена, що бралиучасть у худож ньому житті Кракова, Лодзі, Варшави, а демонстровані творивід бивали відмінності основних стилістичних напрямів. Тут, як і в інших містах,виявилася співдія різних поколінь. Виходу на Захід ні в кого тут не було,тому ініціативи живили інспірації міжвоєн ного авангарду.У жовтні 1947 р. відбулася виставка Й. Гоувальта, А. Леніцита Ф.-М. Нововенського, що сприяла народженню нового творчого угруповання«4Ф+Р» (Форма, Фарба, Фактура, Фантастика + Реа лізм). Цеоб’єднання заявило про себе на повний голос у березні 1949 р., пропагуючи200