Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукУкраина», которое разделяю на три следующие части — 1-ая: Виды,примечательные по красоте или историческим воспоминаниям. 2-ое:На родный быт настоящего времени. 3-е: Исторические события» [2]. ТарасШевчен ко сподівався на моральну підтримку і матеріальну допомогу, безяких реалі зувати величний план було неможливо: «И почту себя счастливым,ежели обще ство благоволит мне дать возможность отпечатать первые двавыпуска, состоя щие из 6-ти эстампов, в количестве 600 экземпляров и соизволитпринять от меня 100 или более экземпляров» [3]. Як відомо, Товариствовиділило художникові 300 карбованців, щоб полегшити на початках йогопрацю над офортами, проте відмо вилося прийняти запропоновані примірникимайбутнього видання. Відомо та кож, що Товариство схвалило художнідостоїнства естампів, відзначивши їх високий естетичний рівень і гуманістичнуспрямованість. Але офіційна підтримка на цьому, власне, закінчилася,бо 300 карбо ванців допомоги не покрили навіть витрат за друкуванняофортів.Листи Тараса Шевченка тієї пори до близьких, друзів, знайомих, службовихосіб відбивають процес визрівання плану видання. Так, повернувшисьдо Петер бурга після поїздки на Україну, молодий художник пише до Я. Кухаренка:«Захо дився оце… гравировать и издавать в кар тинах остатки нашоїУкраїни». У подіб них листах звучить віра у перспективність цих починань,надія на їх ефективне за вершення. Однак бринить у них також нота сумніву,що «таке діло… без грошей не втнеш» [4].План «Живописної України» детально обґрунтовується Т. Шевченкому травне вому листі до відомого славіста, профе сора Московського університетуО. Бодянського: «Я її (Україну.— О. Ф.) нари сую в трьох книгах, в першійбудуть види, чи то по красі своїй, чи по історії при кметні, в другій теперішнійлюдський бит, а в третій історію. Три естампи уже готові — ПечерськаКиївська криниця, Судня в селі рада і Дари Богданові і україн ському народові.У тім місяці при шлю в Москву з білетами на подписку. В год буде виходити10-ть картин» [5].Через чотири місяці, 1 жовтня 1844 p., у листі до чернігівського цивільногогу бернатора П. Гессе художник сповіщає про хід роботи над естампами.Він роз’яс нює специфіку всього видання, інформує впливового чиновника,що за півріччя ви йде шість гравюр: «3 уже готовы, кото рые и имею честьпри сем препроводить Вашему Превосходительству, а осталь ные три выйдут156