Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукобґрунтувати той чи інший напрям, довести його зв’яз ки з іншими сучаснимитечіями мистецтва. «Майже усі ми бували в Парижі, жили тамтешнім мистецькимжиттям. Багато з нас вчи лося, виставлялося в галереях Монпарнасу.Ідеї Бретона, Масона були тоді популярні так само, як ідеї Леже, Озанфаначи Корбюз’є, Шагала чи Руссо», — згадував багато років пізніше Р. Сельський[7]. Львівська група існувала в атмосфері активного пошуку і здійсненняспільних мистецьких настанов. Вона засадничо вплину ла на розвитокметафорично-сюрреалістичного мислення повоєн ної доби [8].Перспективними виявилися передбачення «Краківської гру пи» — товариства,що мало чітке спрямування до інтелектуальної творчості. Вононаближалося до ортодоксальної групи прихиль ників конструктивізму і геометризму(1933–1936). У практиці П. Пікассо, Ж. Брака, Ф. Леже молодімистці вбачали наявність ясного і конструктивного начала, породженогопроцесом науки і потребою забезпечення її розвою. В абстракціонізмі вонивбачали спробу організації картини у логічні форми, тобто такі структури,що мали відповідати науковому розумінню світу. Художній пред мет, явищемали отримати в картині нову реальність, свою неза лежну екзистенцію.«Герніка» П. Пікассо, що виникла в умовах іспанського спротиву протифашизму, на думку М. Порембського, є зразком сучасного реалізму, оскількипов’язана із дійсністю. Ра дикальним членам «Краківської групи» булиблизькими гасла ко муністичного інтернаціонального руху, з яким мистецтво,за їх судженням, об’єднували спільні цілі. Абстракціонізм у малярствівказував шлях до реалізму, визначений революційною ідеєю.Учасниками групи були Й. Стерн, М. Ярема, Г. Віцінський, яких виключилиз краківської академії за «ліві» переконання, а також Л. Левицький(згодом відомий український графік), А. Марчинський, С. Кохановський,О. Блондер. «Ми розглядали свою діяль ність у контексті з європейськиммистецтвом, — згадував Л. Ле вицький, — і знаходили в такій спільноті сутністьсвого руху. Ба гато важили для нас передбачення «Артесу» [9].Угруповання вихо дило із засад теоретичних постулатів, що їх розроблялидля нього впливові критики, зокрема Г. Вебер, М. Порембський, а такожскульп тор Г. Віцінський, зв’язаний з традиціями авангарду Лодзі. Тіснимибули контакти гурту л поетичним авангардизмом [10].Творчі зацікавлення групи межували між абстрактними ком позиціями(Г. Віцінський, М. Ярема), конструктивізмом (А. Марчинський), кубізмом182