Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукАмериканці боять ся накладати великі податки, бо тоді зменшиться покуп наспроможність нації. А вона сприяє нормальному роз виткові продуктивнихсил. Бо як продуктів не зможуть купувати, — певно, буде декаданс індустрії.Отже, дві пе редумови, обов’язкові для економічного процвітання, — твердавалюта і висока платня для працюючих, щоб во ни могли купувати продукцію.Бо як може здійснитися національна ідея, коли основний чинник для неї— кни га — задушена? І коли робітник не може купити книги, бо не має платні.Національна ідея — передусім нагоду вати людей, дати їм їхній хліб. Якщовін віднятий у них, — ніякі розмови не можуть іти про національну ідею.Отже, я думаю, що пробудження може прийти знач ною мірою (як цебуло в 20-ті роки) від літератури. А во на погашена. Яка сила була в ній, щовсе написане в 20-ті роки, після сталінщини ніби вийшло з могил і сталоживою силою, як творчість Куліша, Хвильового і бага тьох інших. Тоді задесять років змінили Хохландію на Україну. Була Україна зрусифікованазгори донизу, і ма са безграмотного люду. І ті комуністи — Скрипник та інші— перетворили Хохландію на європейську Україну. Від Академії наукдо дитячого садка все було зукраїнізовано. І література знайшла в державімецената. Майже все, що написали видатні письменники, в той час буловида но. І який величезний успіх (від 1922 до 1930 року), яка творча снага,ентузіазм, пафос, можна сказати, екстаз письмен ницького труду! А як тепердивлюся — де цей дух твор чий? Що за сім років появилося значного, навітьнадру кованого? Чи в шухлядах, про що відомості?О. Федорук: Коли говорити про культурний про цес в державі, — вінзводиться до того, що культура втратила меценатство з боку держави.З одного боку, втратила матеріальну опіку, частина митців емігрувалана Захід. Друга частина, незважаючи на втрату меценат ства, все ж таки продовжуєтворити. І, незважаючи на несприятливі економічні умови, культурнежиття над звичайно інтенсивне. Зберігається майже в усіх ланках — в театрі,малярстві, пластиці, музиці, поезії. Немає в літературі ще такого епічноготвору. Можливо, потрібен розмах часовий. Але відчуття інтенсивності,колектив ної піднесеності є в інтелігенції. Маса літературних ве чорів, художніхвиставок, наукових конференцій. Може, забагато, але вони є. З іншогобоку — спад виробництва.Я десь перед приїздом сюди проїжджав полями. Через кілька днів маввипасти сніг, а врожай — буряки, куку рудза — були ще не зібрані. Коли б за22