Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукна картини, сюди приїхав директор Національного художнього музеюАнатолій Мельник: «Ширяться чутки про пленер, добра слава про севастопольськийБарбізон…» І самі севастопольці добронаставлені до нашої мистецькоїпраці… гурт зацікавлених біля кожного, хто стоїть за мольбертом…Котрогось там дня прийшов з пленеру усміхнений Михайло Гайовий: «Менезапросила одна родина до себе на подвір’я, заквітчане вазонами, осіннімичорнобривцями — Малюйте, усе це у Вашому розпорядженні, малюйте»…Милі, гостинні севастопольці, чарівна добра фея мистецтва СвітланаАнтоненко… В усіх номерах, на усіх шести поверхах пейзажі, натюрмортиз усіх пленерів… Справжня картинна галерея, музей сучасного мистецтва…На моєму четвертому поверсі, у холі чіткі зритмізовані у стані, настрої, барвах,структурних відношеннях полотна Миколи Дудченка, ОлександраОльхова, Наташі Лози, Володимира Ольхова, Олександра Шутикова, а вномері — синтетична композиція балаклавської бухти М. Гайового«Казковий Крим» у золотисто-оранжевих, червоних відблисках вересневогосонця, що рефлексує у теплій воді, на білих стінах будинків, скелях гірта силуеті веж генуезької фортеці.Кожен із нас несе почуття щирої вдячності до Світлани Антоненко, якавипромінює інтелігентність, культуру, освіченість, поєднані з гостинністю,професійними навиками господині… Зуміла перетворити готель «Україна»на мистецьку казку. І це відчувають усі відвідувачі, усі, хто є мешканцем«України».Характер севастопольського пленеру визначили його повсякденні маршрутидо бухт у Балаклаві, до Херсонеса, до Стрілецької, Голубої бухт,до Радіогірки, романтичні виїзди до Бахчисарая, Соколиного, Інкермана,індивідуальні пленерні мандри серед чарівних куточків Севастополя,на Малахів курган, Сапун гору, в закутки на площі Нахімова, вулиць Очаківців,Демидова і т. д., до Артбухти, до художнього музею з чудовими зібраннямиПохитонова, Семирадського, Васильківського, Куїнджі, Богаєвського,Полєнова, Волошина… День у день, маршрутний пленер починається з ранкуо дев’ятій, а після обіду о шістнадцятій, — і так упродовж місяця, з етюдниками,запахом фарб, заґрунтованими полотнами, підрамниками…Ще одне симптоматичне для севастопольських пленерів, в тому числідля дев’ятого: поруч з досвідченими митцями, чиє ім’я увійшло до історійсучасного мистецтва, малюють, стоять за мольбертами студенти мистецьких238