Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукхудожників СРСР журнал «Искусство» [32]. Суто мистецькі проблеми заступалифарс ідеологічних звинувачень і трагедія політичних переслідувань.Заявка краківських авангардистів була сміливою, новаторсь кою. В нійбракувало, як зазначав Порембський 1947 р., оста точних рішень, зате булодостатньо запалу і енергії, щоб сколих нути мистецьку атмосферу повоєнноїПольщі. Спочатку, в ці роки, це ще не усвідомлювали (результати працібудуть «очевидними в майбутньому» — Порембський), хоча передбачалипоступ. Такою сильною була переконаність, що на місці спалювали калиновімости. Між фігуративним і нефігуративним малярством виникла прірва.Краківські авангардисти стверджували, що сучасній людині потрібнеінше мистецтво — мистецтво з винятково багатою уявою. Вони твердо стоялина цій точці зору і в цьому була їх сила. Водночас слід враховуватимомент їх творчої мобільності, що об’єднувала, згуртовувала наявні сили.Краківський авангард був готовий до рішучого повороту. Вис тавкав Кракові виявила готовність переходу до нової якості. Це був пролог ситуації,щоб у недалекому майбутньому стати загальнопольським явищем —хвилювати і бентежити, з одного боку, і викликати протест — з іншого.Важливим центром розвитку авангардизму в перші повоєнні роки сталавідроджена з попелу Варшава. Авангардний рух тут також очолила молодь.1947 р. в столиці при Будинку Війська Польського організовується «Клубмолодих художників і вчених». Ініціаторами цього заходу стали М. Богуш, —тоді ще студент академії мистецтв, театральний критик С. Треугут, архітекторС. Рурський, математик Г. Мольський і один з керівників цього БудинкуЗ. Длубак, який в майбутньому став відомим польським авангардистом. Приклубі було організовано кілька секцій: образотворчу (керував М. Богуш,входили М. Влодарський, Г. Стажевський, Марія-Ева-Лункевич, З. Длубак,В. Стшемінський, П. Швач, С. Фіялковський, С. Кригер, А. Ожеховськийта ін.), літературну (Т. Боровський, Р. Братний, О. Марчак-Оборський), театральну(С. та Б. Гурські, С. Треугут, Б. Борман), наукову (Р. Мольський,Є. Куявський) [33]. При теат ральній секції функціонував експериментальнийтеатр на чолі з Ю. Тувімом.Образотворча секція організувала ряд виставок, що отримали визнаннямистецької громадськості: малюнків М. Влодарського, А. Марчинського,В. Стшемінського (із серії «Дешеве, як бруд», «Депортовані», «Руїни»),живопису А. Леніци. Було організовано також експозицію наївних худож-198