Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукземлі, архітектурні перлини, звичаї, давнина, сміємо думати, надихали йоготворчу натуру численними задумами і спонукували до нових нелегких мандрів,активізували його творчий пошук.Пристрасно протягом усього життя Орда любив архітектурні пам’ятки,ландшафтну архітектуру, а в Україні був захоплений красивими класи цистично-бароковимипалацами, давніми оборонними об’єктами-замками, обороннимивежами, історичними краєвидами, маєтково-садибною архітектурою,неповторним видами рік, гір, ярів, ставків, левад, запорошених шляхів,якими доводилося сходжувати пішки, а також багатьма історичними містамиі місцями, костельно-церковним і храмово-монастирським, синаґоґіальнимзодчеством, романтизованими руїнами, давніми могилами, пам’яткаминародного будівництва, скажімо, млинами, церковицями, хатами під стріхами,каплицями, спорудами громадського призначення і усім тим неповторнимбагатством, що його, художника, зачудованим очам давали ліси, степи,захмарене небо, яке присутнє у кожному творі митця-ведутиста (але не лишеприсутнє, а в багатьох випадках, безкрайнє і зволожене грою хмар, займаєполовину або дві третини композиції — ефект низького обрію). З огромуукраїнізованої графіки Орди назвемо ряд літографій, рисунків, акварелеймитця, аби відчути вагу його мистецьких маршрутів і вагу мистецьки створеногота стильово однорідного: «Сутківці. Церква-замок Галагана»,«Кам’янець-Подільський. Фортеця», «Летичів. Башта і мури замкуПотоцьких», «Меджибіж. Замок кн. Коріатовичів. Костьол», «Вінниця»,«Брацлав», «Бар, замок королеви Бони», «Берестечко, обеліск», «Луцьк,замок», «Переп’ятиха», «Почаївський монастир», «Київ, ц. св. Андрія»,«Київ, Видубицький монастир», «Канів», «Чорнобиль», «Фастів, замокПалія», «Мотовилівка, кладовище», «Стеблів, ц. ПреображенняГосподнього», «Верхівня», «Умань. Софіївка», «Біла Церква», «Бережани,замок», «Чортків, замок», «Скалат, руїни замку», «Бучач», «Львів»,«Олесько».Наведені приклади — а також не наведені з огрому тих творів, що зберігаютьсяу різних зібраннях, — вимальовують творчий портрет майстраведути, гарячого патріота старожитностей, який прагнув документальнозафіксувати з натури архітектурно-мистецький «портрет» конкретної місцевості.Художник точно відтворював натурний об’єкт, використовуючи,окрім олівця, інші матеріали з метою підвищення експресії: в одних випадках210