Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Через "Старину" Шашкевича — до повернення культурних цінностейЧи не виглядає драматичною для сприй няття сучасся думка про забутуу Сучаві могилу Миколи Устияновича та й спадщину його сина Корнила?Чи не пе чуть сором і безвідповідальність перед світлим спомином про авторасобору руських вчених і знаменитого хресто матійного пеану «Верховино,світку ти наш», який в цій Сучаві, перед ли цем румунської байдужостіі нашої дрібнотемної забудькуватості, покинутий Богом і нашим малоросійськимлюдом, лежить самітньо на цвинтарі, не освя чений нашою пам’-яттю?! У Чернівцях для видатного сина румунського народу Д. Емінескузнайшлося місце для па м’яті і румунської щедрої любові! А що з картинамиКорнила Устияновича в Сучаві, що з спадщиною його бать ка, що з тим усімщедро визначаль ним набутком української культури ро бити нам, якщолюбов і пам’ять про її кращих синів зчерствіли і поіржавіли від історичноголінивства?!Як ось узгіднити тут уявлення про зв’язок, честь, сумління з короткоюпа м’яттю, або, як ствердити Колларівське з Русалки Дністрової про «рукидіяльні й розквітлу надію» для нас, щоб при множувати славу і добробутнашої держави?! Не випадково розділ Русалки Дністрової з відповідноюстаттею М. Шашкевича називався «Старина», на голошуючи на кінечнійпотребі: збе реження пам’яті історичної, культурної, пам’яті національної.Члени гуртка йшли у «пізнанні себе» від минулого до сьогодення й думкоюлинули до радіс них передчуттів майбуття, яке«Сонічком повисне,І буде літати,І буде співати,І о руській славіскрізь світу казати!»Своєю статтею «Старина» Шашкевич започаткував тривку ідею збереженнянаціональної історико-культурної спад щини, пройнятий яснимибаченнями мистецької величі сотвореного, розу мінням вартісних критеріївпам’яток культури, що мають виховне, пізнаваль не, зрештою, патріотичнезначення.Коли писалося його, Шашкевича, ряд ки про орієнтації на давнину,визріва ло в українському суспільстві повільне, але невловимо спраглепочуття пізна вати себе, свою державу, свою мову, свій народ. З бокуавстрійської полі тики до цього національно-українського самопізнання75