Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Синкретизм генеалогії кольорулізації предмета. Тоді з’явилася серія пейзажів та натюрмортів, що привернулиувагу галеристів і приватних колекціонерів (європейських і українських).Слід пам’ятати, що ці жанри живопису неосецесійного спрямуваннябули портретом об’єкта, стану, як, скажімо, «крісло» Ван Гога чи «портрети»казкового Андерсена. Для художника було важливе зображення «пор трета»гори, крісла, чайника, чашки, сервізу, зісохлого чорного яблука, через що усіоб’єкти, що потрапляли до поля зору Павельчук, малювалися з натури, булипредметні, «фотографічно портретні» («Кипариси», «Дерево», «ЗоріСімеїзу», «Дан», «Ніколета», «Натюрморт з чорним яблу ком», «Натюрмортз трьома предметами»).Символічний метафоризм заявляв про себе в не сподіваних образнихсполу ках, що примушували шука ти конкретні аналогії, зістав лення, зроджувалиасоці ативні паралелі («Русалка Юлька в дитинстві», «Бара ни»,«Корова»).Символізм мислення з ро ками не зникав, а, навпаки, посилювавсячерез образні тлумачення станів, коли прийшла пора відмовитися від лініїна догоду фактурі, що, зрештою, передувало глибинним імплікаціям колоризму.Серії полотен «Ґрунти і пустелі», «Восьма лінія снігу» (1995–1996)вирішували, з одного боку, ідею самодостатності в проміжний період міжлінією, малюнком і кольо ром, коли з’явилося озна чення фактури, і набуваввидової диференціації, як золоті, снігові і чорні ґрунти та пустелі, а з другого— ху дожниця застосувала і фак туру, і живопис як письмотворчі мотивиобразності. Таким чином, авторка прой шла еволюцію від лінії і ма люнкадо фактури, а від фактури її візуальні спосте реження зосередилисяна кольорі.Останні шість років активно го творчого життя Павель чук присвяченірозробці но вих способів живописного мислення, використанню новітніхтехнологій і застосуванню різних матеріалів. Так народилася референтнаколористика — «Генеалогія кольору», яка є підсумком розробки кількарічногоживописного проекту, розрахова ного на опосередковані зв’язки з віртуальнимсвітом. У підсумку з’явилася серія композицій оптично-візуальногоспряму вання «Мерохромії», де колір набував у ди наміці зростання своєїосновної світлонос ної внутрішньої функції. Найбільшим здо бутком у цихмистецьких спостереженнях Павельчук стала муралістична концент рація їїтворчоносності, зоріентованість на новий метапростір.289