Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федоруктом, історією, ле гендами народу. Свій задум Залеський вмотивовує у вступномуслові: «Матеріал, запропонований мною на сьогодніш ній день увазічитачів, не є ані історичним дослідженням, ані працею з етнографії, тимбільше його не можна назвати заміт ками туриста. Відбуваючи політичнеза слання в цьому далекому краї, я провів там дев’ять довгих років і неодноразовоперетинав його широкі простори, часом пішки, а частіше на коні.Малювання не було для мене скороминучою грою. Го дини, проведені з олівцему руці, були для мене тоді найкращими» [32].Залеський розглядає словесні пояс нення як доповнення до гравюр, щомають допомогти читачеві ближче пізнати неві домий народ і землю. Нерідкоконкретне тлумачення набирає самодостатнього ха рактеру, перетворюєтьсяна авторську ме дитацію. Причому цей коментар завжди емоційно забарвлений,в ньому бринить нота особистого відношення художника до зображуванихявищ і фактів.Досліджуючи альбом «Життя кир гизьких степів», Г. Паламарчук звернулаувагу на залежність сюжетів Залеського від малюнків Шевченка, щодало їй під ставу поділити офорти на три групи: 1. Сюжети, де запозиченодеталі або елементи композицій Шевченка; 2. Само стійні малюнки Залеського,виконані під час «подорожі в Мугоджарські гори та походуна Ак-Мечеть»; 3. Офорти за ма люнками Шевченка [33].У своїх листах із заслання до друзів, зокрема А. Венгржиновського,Залеський розповідав про те, що Шевченко вчить його малювати. Згодомвидавець «Віленського альбому» Я. Вільчинський пропо нує йому виконатигравюри. Однак Зале ський не приймає замовлення, натомість літографувати«степові види і малюнки» просить Шевченка. Лише через вісім років у ПарижіЗалеський видає альбом «Жит тя киргизьких степів», і вихід цих офор тівзакономірно пояснюється не лише зрослою увагою суспільства до такоготипу видань, а й значним впливом ма люнків та естампів Шевченка.Особливість манери Залеського — прагнення до епічності — перегукуєтьсяз пейзажами Т. Шевченка періоду заслан ня. Зрозуміло, що ця близькістьтворчих манер двох художників зумовлена спіль ними ідейно-художнімизасадами, заду мом та об’єктом відображення.Визнаючи художньо-пізнавальну вла стивість офортів Залеського яктаку, що випливає з характеру і типу суспільної орієнтації, слід підкреслитизагальний рівень просвітительської програми, закла деної в такого типу166