Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

НАУКОВИМ ШЛЯХОМ VERITES DE FAITНасамперед потрібно вітати монографічне дослідження професора, завідуючоїкафедри Кам’янець-Подільського університету імені І. Огієнка НаталіїУрсу, бо воно розкриває великий пласт духовної культури, яка відігравала важливуроль у минулому на території України і яка в силу відомих вагомих історичнихобставин не піддавалося ані всебічному, ані побіжному висвітленню [1].Протягом десятиліть ця тема була забороненою, а якщо вивчалися видатніпам’ятки мистецтва, то поодиноко, вирвані з органічного контексту, чи художньогосередовища, яке супроводжувало їх повнокровне функціонування.Водночас окремі спостереження велися не в інтегральному комплексі, як цьогозаслуговувало поняття певної галузі культури, а поодиноко, спорадично і лишев праці Наталії Урсу. Мистецька спадщина домініканського ордену XVII–XIXна землях України проблема розглядається синтетично в сукупності архітектури,скульптури, живопису та декоративного мистецтва. Відзначимо відразупершу розбіжність хронологічного порядку у монографії: авторка засвідчуєспробу простеження періоду «формування архітектури домініканського чинувід ХІІІ до середини XIX ст.», а в заголовок монографії винесений інший періодXVII–XIX ст. І друга хронологічна розбіжність: заявлена кінцева хронологічнамежа ХІХ ст., тоді як у тексті у багатьох випадках заторкується початок ХХ ст.(діяльність архітекторів Павловського, Ф. Левицького, живопис Політинського,А. Фішера, практика фірми Левинського, пам’ятки на Поділлі, в Галичині і т. д.).Наталя Урсу ґрунтовно вивчила і висвітлила величезний масив духовноїкультури, що побутувала упродовж багатьох століть на землях України. Працяпрофесора Урсу в усіх ракурсах багатогранної діяльності домініканського орденув Україні, насамперед в його культурно-мистецьких ініціативах, заслуговуєвідзначення як сумлінна, виношено наукова, багата на невідомі, маловідоміфакти і думки. Вона проливає світло на незнані сторінки середньовічної і набли-Публікація здійснюється вперше.393