Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукАвтори уважно висвітлюють розмаїті сторони національного строю:поясний чоловічий і жіночий одяг, нагрудний одяг, інші його важливі елементи.Усі типи строїв, характери кроїв в найрізноманітніших регіонах,характери швів від найпростіших до ускладнено вигадливих, красивих,щедро ілюстровані, доповнюють візуально уявлення про багатющі традиції,історії народної ноші.Численні народотворчі уявлення, фольклорна пам’ять відбили історіюукраїнського строю, слугують велемовним коментарем і джерелом інформації.Такий важливий елемент ноші, як сорочка, переростає до форм великогосимволічного значення, набуває в словесній творчості нових метафоричнихознак, зазнаючи водночас змістових метаморфоз. У традиційному строї відбитідуховні засади народної творчості. Велике значення в ноші надавалосякольору, що знаменував рівень художності, виступав шкалою духовних цінностей.Цікаво простежується семантика червоного, чорного і білогоу вишитті, аналізуються різні аспекти їх означення й метафорики.До особливо цінних спостережень авторів відносимо розгляд традиційнихстроїв етнографічних регіонів України. Традиційне народне вбранняна всій території України відзначено рисами подібності, що позначене історичноюспільністю. «Комплекс, національний стрій — вершина розвиткуй формування українського традиційного вбрання, і одночасно — апофеозєдності, етнічної, генетичної сродності українського народу» — це положеннямає принциповий характер для усвідомлення регіональних комплексіві відмін національного вбрання. За традицією побутування вони співвіднесеніз етнорегіонами сучасної України, тому урахування локальних особливостейтрадиційного українського строю здійснено в межахНаддніпрянщини, Українського Причорномор’я та Приазов’я, Слобожанщини, Полісся, Волині, Поділля, Опілля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини,Буковини, Покуття, Закарпаття. Типологія національного строю відчутнатакож за межами України в її сучасному територіальному поділі,наприклад, там, де чітко виявляють себе українські етнорегіони.На Вороніжчині, Курщині, Кубані, на Холмщині і Підляшші, на Берестейщині,на Лемківщині сучасної Польщі і Словакії.Традиція українського національного строю має побутування сьогодні,оновлюється, набуває нових трансформацій в умовах незалежної України.Як вид ужиткового мистецтва він живе на сцені, має виставковий характер.388