Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукАналізуючи стан збереження й охорони гончарних виробів, Р. Захарчук-Чугай посилається на дослідження знаного археолога Григорія Охріменка,який дійшов висновку, що найдавніші джерела слов’янства слід шукатив неоліті Полісся. Вона свідчить: «Керамічні вироби — це реліктові пам’яткидуховно-мистецької культури прадавньої неолітичної культури, реальніджерела для проведення художнього аналізу, визначення їх декоративномистецькоїцінності, поки що нерозвіданої, символічної сутності» (с. 178).Змістовно розглядаючи багатий спектр еволюційних змін у кераміці, авторкаприділяє увагу аналізу виражальних засобів гончарних виробів, торкаєтьсятлумачень формотворчих та орнаментальних засад, стверджує насиченістькерамічних осередків в усіх поліських районах. Виокремлені важливіцентри гончарного виробництва (села Болотниця, Млини, Млачівка,Луб’янка), а на Рівненщині Клевань, Дубровиця, Корець, Гоща, Остріг.Аварія в Чорнобилі призвела до великих втрат у галузі гончарства і не лишейого. Це саме можна сказати про художні вироби з дерева.У 2002 р. відомий дослідник народного мистецтва Михайло Станкевичвипустив капітальну монографію «Українське художнє дерево XVI–XX ст.»,що підсумувала його багаторічні наукові спостереження: розкрила маловідомісторінки розвитку художньої обробки дерева. У «Вступі» автор зазначив:«Жоден з видів системи декоративного мистецтва не має такої багатоїтипології творів, як художнє дерево розвиваючись протягом столітьв єдиному руслі з іншими видами декоративного та декоративно-прикладногомистецтва, передовсім такими, як кераміка, ткацтво, скло, метал, плетенняз рослинних матеріалів та ін., воно проявляє спільні риси у тектонічніформи, іноді у структурі декору та, найголовніше в народному світосприйняттікраси, духовних сил, Господньої благодаті» [2]. У монографіїР. Захарчук-Чугай доводить, що художні вироби з дерева у народному мистецтвіполіщуків займають вагомі місце («поліщуки створили з дерева багатющийпредметний світ», — доводить авторка, розглядаючи величезниймасив виробів побутового призначення — скрині, колдуби, бочки-сипанки,барильця, жлукта, маслобійки, ночовки, вулики, народне житло з дереваз усім поліфонізмом його інтер’єрних, екстер’єрних елементів і далі — столи,скрині, сани, ярма, шафи і т. д.). Учасники експедицій немало пам’яток зберегли,проаналізували, хоча немало було втрачено під час і після аваріїна ЧАЕС.408