Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федоруктор кається Т. Кантор у «Статисті, що летить». У Т. Бжозовського, Я. Мазя р-ської істина людських емоцій стає суттю образності…Художники винесли з жахів війни уроки хвилювань, настроїв, драм.Дійсність зроджувала візуальні рефлексії, де прочитувалися нотки суму аборадості, а інтелектуальна гра захоплювала і зно сила у царство Духу та Волі,де хлюпотіли зорі та споглядали здивовані риби, де казкові краснолюдкигномикиперетворювалися у живі добрі істоти.Інтеграція художньої думки сприяла нарощуванню творчих потужностейпольського авангарду, зокрема розвитку індивідуаль ного начала. «Виставкасучасних» живила сміливі новації. Вона стала силою, що приваблювала увагутворчої, ініціативної молоді (дебютантами виставки стали відомі у майбутньомуживописці Я. Тарасін, Є. Тхужевський, А. Врублевський та інші).Краківське творче середовище відіграло велику роль у подаль шому розвиткупольського авангарду. Тут закладалися основні принципи, завдякияким, долаючи труднощі, що траплялися на його шляху, він вийшов на конкурентнийрівень з європейським мистецтвом. У ті перші після визволенняроки в Кракові здій снювався щасливий симбіоз теорії та практики, штучноперерваний у 1949 році.У складних історичних умовах формувалися засади творчості, не регламентованоїідеологічними вказівками та настановами, від булася ще однаподія перших повоєнних років, що схвилювала уяву художників і перетвориласяу своєрідну демонстрацію сил країни. Нею стало відкриття у Вроцлавів липні 1948 р. вис тавки «Повернені землі».Плануючи репрезентативну експозицію, яка б мала не лише естетичнийхарактер, — її організатори виходили з соціально-пси хологічних установокяк цілої системи політико-виховних орієн тацій, що мають своєю метоювоскресіння історичної пам’яті наро ду та проекцію сучасних концепційна майбутнє, — у Вроцлаві так само, як у Кракові, закладали підґрунтя длянового мистецького середовища. Завдання виставки охоплювали комплекссинтетич них заходів, що використовували ряд мистецьких дисциплін, якіповинні були спрямовувати настрої суспільства в річище актуаль них народногосподарськихзавдань країни. Виставка в першу чергу мала політичніцілі. «Ця найбільша після національної виставки в Познані (1929) експозиційнаімпреза століття була видатним мис тецьким досягненням, синтезомархітектури і пластики», — так виз начає її значення польський історик мис-196