Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Декілька нотаток про розвиток повоєнного модернізму у ПольщіМ. Макаревич, Є. Маліна, К. Мікульський, Є. Новосельський, Є. Скажиньський,Є. Тхужевський, М. Шульц, Б. Швач. Ще 1943 р. вони стали ініціаторами підпільноїхудожньої виставки, що мала місце у приватному помешканні.До 1945 р. у Кракові співіснувало декілька авангардних об’єднань. Допершого входили учасники довоєнної «Краківської групи», з того радикальногокрила, що було близьке до ідеології комуністів — М. Яремянка, Й. Стернта ін. Друге об’єднувало пред ставників польської молоді, що входиладо Міжнародної органі зації допомоги революціонерам, серед нихЯ. Мазярська, Е. Розенштейн та ін. Найдинамічнішим по організації мистецькогожиття та кількісно репрезентативним був напрям, очолюваний Т. Кантором.Він став відомий як «Група молодих» або «Група молодих пластиків»,що згуртував усю авангардну молодь міста [17]. Ідеї фран цузької виставкиякраз в цьому об’єднанні були сприйняті з ентузіазмом. На той час гуртТ. Кантора вже випробував свою програму. В середині 1945 р. його членизвернулися до керівників і Спілки художників виділити приміщення для організаціївиставки. Коли їм відмовили, художники скористалися послугамиСпілки письменників, в інтер’єрах якої були розміщені живописні творита малюнки молодих краківських майстрів, що були виконані про тягом1940–1945 рр.Наступна виставка краківських художників, що об’єдналися біляТ. Кантора, була організована після знайомства з живописом французіву жовтні 1946 р. у міському Палаці мистецтв. В ній взяли участь представникиусіх авангардових об’єднань, вклю чаючи М. Яремянку Й. Стерна, Е. Розенштейн.Художню концепцію виставки обґрунтував теоретик «Групи молодихпластиків» М. Порембський, який разом з Т. Кантором сформулював основнізавдання молодіжного об’єднання, що вик лючало і з практики натуралізмта постімпресіонізм. «Молоді ху дожники, — писав М. Порембський, — спираютьсяв мистецтві на традиції великих примітивістів XX ст., з одного боку відмитника Руссо до Шагала і Маковського, з іншого — орієнтуються на досягненняабстрактного мислення — мистецтва, що ангажує думку та уяву, використовуютьяк відкриття кубістів і абстрак ціоністів у способі організації картини,так і нове мотивування предмету в мистецтві надреалістів» [18].Ця виставка по суті була еклектичною або, як вважали деякі рецензенти,простою імітацією формальних засад французького живопису. Сьогодні187