Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Український візуальний зорепадактуальне, однак для загалу традиційне, звикле. А як під таким оглядомзагалу, під кутом звичних стандартів і пересічних уявлень сприймати химерніновації Віктора Андрійовича Олексенка? Як збагнути його візійно-зоровіпроекти «Врятована скриня», «Крадені вітром», як зрозуміти себе, коли«Душа спить», і, приміром, серія Олексенка «Люстерко» має інтонаційнийперегук із «зоровим афоризмом» Василя Трубая або варіантом магічногоквадрата з паліндромними словесними наголосами Івана Лучука, хочаОлексенко свідомо версифікує форму дзеркала, у якому відбивається (віддзеркадюється)конкретика виразу у вертикальних зрізах «верх–низ»?Як ми повинні себе поводити при тім, що художник вперто долає вибудуванийним замок образного простору, що він не хоче іншого тлумаченнятеми, реальності, окрім своєї власної, що він внутрішньо щасливий та й незалежнийвіднайшов свою орієнтацію-коло творчого мислення у пампасахвичікувально-пасивного «завітромстояння», протиставививши йому переконливеінтригуюче, енергійне, як полум’я багаття, як поклик постмодерноїукраїнської хвилі, власне «вітропротистояння»? Будьте певні, він на щасливійдорозі творення, він давно знайшов те, що шукав, попри сумніви і хилитання,попри гіркоту отого самого, що колись давним-давно художниця,серйозно задумавшись, Лариса Пуханова оприлюднила імплікаційне «Сумножити на цьому світі, панове». То Що з ним, Олексенком, робити нам, коливін, можливо, «виходить» поза звичний мистецький кін, коли він є такий,а іншим не може і не хоче бути? Гудити, картати, брати на кпини? Куди намвіднести його — до якого стильового потоку? Яку художню мову він шануєі з якою побраний вінцем любові до мистецтва?Нагадаємо собі та й опонентам Олексенка класичну концептуальновізійнупародію Михайля Семенка «Сім», створену ним у часи, що їх називаютьукраїнським відродженням і коли ще можна було частково говорити те, щона душі, — був це 1922-й рік, коли в азарті власних переконань автор Семенкоепатажно писав, можливо, з нотками антифілістерського виклику «Моя мозаїка»у дусі панфутуристичних декларацій. Отже, Семенкове «сім»:ПонеділокВівторокСередаЧетверП’ятниця273