Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукактуальні для того часу судження критиків поступилися місцем розуміннюважливості творчого акту, що від бувся, в сенсі еволюції цілої генерації,а також стосовно творчого зростання окремих художніх особистостей [19].Звичайно, не всі полотна цієї виставки стали набутком польської культури.Це була вдала інтелектуальна заявка, спроба сколихнути краківське середовище,зрушити з мертвої точки естетичну свідомість суспільства. Властиво,імпульси геометричної абстракції та сюрреалізму, що виявилися на виставціу Палаці мистецтв, генерували творчу енер гію польського авангардногоживопису у наступні десятиріччя. Виставка стала стартовою лінією, з якоїпочали «творчий біг» най більш обдаровані особистості.Найяскравіші, найпереконливіші варіанти авангардного живо писув Кракові надійно позначили вихідну позицію генези польсь кого післявоєнногоавангардизму. До таких полотен в першу чергу належать композиціїТ. Кантора «Прасувальниця», «Прачка», «Го луб’ятня», котрі слід оцінюватив аспекті проблем, що хвилювали художника, та перспектив, що передним відкрилися. Немає сум ніву, що ці твори були зорієнтовані на формальніпошуки П. Пікассо, Ф. Леже або Е. Піньйона. Композиції картин Канторалапі дарно спрощені. У цьому пориванні до крайнього аскетизму, кот рийнайповніше виражає скупі геометричні форми, проглядається вплив пуризму.Художник відмовляє собі в будь-якому — наймен шому — вияві сугестії.Він скупий на емоції, тому його образи на гадують раціональні кубістичніконструкції П. Пікассо, Ж. Брака. Фігури, предмети окреслюються тяжкимиконтурами — то вони нерухомо застиглі, то пружно повторюються у динамічномурит мі, — що фіксують певні просторові площини.Площини взаємозумовлені плинністю декоративного кольору та структуроюкомпозиції. У «Прасувальниц» кольорові співставлення більш жорсткі,але локальні площини відкритіші одна стосовно одної, та більш розслаблені,без надмірного тиску кон турів. У «Прачці» вони з’єднані в одинкомпозиційний вузол зав дяки чітким контурам з цілісним простором.Сферичні, еліпсоподібні, конусоїдні, прямокутні, трапецевидні, трикутні —усі ці пло щини існують залежно одна від одної, утворюючи разом, у з’єднанняхта відношеннях, замкнений цілісний простір, домінантою якого стаєфігура жінки — гранично узагальнений, доведений до геометризації образлюдини, конкретизований предметами і аксе суарами фону. Ще збереженозасади фігуративного живопису, ще не втрачені зв’язки з натурою, проте188