Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

З чого почати?…осіб заявила про свою присутність (В. Алтанець, О. Ануфрієв, О. Волошинов,Л. Дульфан, В. Хрущ, О. Стовбур, С. Ликов, С. Сичов). В Одесі складніпитання далі і по-новому ставили перед собою В. Басанець, В. Маринюк,Є. Рахманін, М. Степанов і далі в модерних орієнтаціях перебували з ними,ні на мить не відходили від них Ю. Єгоров, Ю. Коваленко. Чи не про себе,В. Сазонова і про усіх, що стояли поруч, оприлюднив свої уподобанняВ. Стрельников: «Мені близькі погляди, що розглядають засоби й матеріаляк головну тему й основний зміст. Жодного натяку на літературу. Фарба —то є тема і є сюжет. Дерево, скло, лінія — сенс конструктивного. Намальованедерево абстрактне. Бо є живе дерево. А конкретне — це коли метал, чорналінія на полотні»?…З чого і як почати? — питання ставилося і куратори розуміли, щоне намарно. Так зродилася ідея «Пінчук Центру», що започаткувала новийвиток трансавангардового прогресу, що мали підтвердити за тим непересічнівиставки «Перша колекція» (2003), «Прощай, зброє» (2004), «Перевіркачасу» (2005) під патронатом куратора Олександра Соловйова, який, апелюючидо «другого народження» живопису», розгортав панорамічні горизонтиновітніх уявлень про українське мистецтво з їх проекцією у звабливийсвіт дискурсів. Вони оприлюднили знані імена О. Гнилицького, П. Макова,А. Савадова, О. Ройтбурда, В. Цаголова, В. Будникова, С. Браткова.Відео-фотоінсталяції В. Савадова, В. Цаголова, І. Чичкана, Г. Катчука,М. Кульчицького і В. Чекорського, А. Верещака додали нових творчих струменіві закцентували на нових моделях художнього мислення. У своїй творчостісміливо експериментуюча киянка Оксана Чепелик немовби сфокусувалаусі прагнення й устремління сучасної доби, заманіфестувавши спробиподолання постмодернізму у практиці соціальної скульптури, при тім, щов її інтерпретації біокібернетичне відтворення перетинає часову межу, якамає назву «postmodernu».Але було б несправедливо викреслювати з мистецької гри напрями, щотяжіли, однак, до традиційного колоризму, експресивної абстракції, мінімалізму,чи напрями, що своїм підґрунтям передбачали опертя на національнуідею, орієнтацію на антитоталітарну традицію, наснажувалися розгортаннямісторизму (група «Алімпій») — напрями, що брали до уваги найдавнішівитоки української культури, що були зорієнтовані до праджерел, реконструювалирізні моделі у дзеркалі «нео» (необароко, неоромантизм, нео-61