Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ЗГАСЛА ЗОРЯ КОРИФЕЯ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ(Пам’яті академіка Академії мистецтв УкраїниТ. Н. Яблонської)Тетяна Нилівна Яблонська була совістю нашої мистецької епохи.Кожна виставка її творів незмінно поширювала коло прихильників небуденноготаланту художниці впродовж десятиріч минулого століття аждо нинішнього часу. І кожна нова картина Т. Яблонської була каталізаторомцієї совісті, несла ж бо великі моральні вартості, зміцнюючи малярськучистоту, гармонію, колористичний лад її багатої палітри.Доля Яблонської-художниці розпромінювалася в сузір’ї Доброначала,і, можливо, ствердні малярські якості вона винесла від свого славетноговчителя Федора Кричевського, щоб згодом витворити власну мистецькушколу, яку пройшли і стали відомими нині живописцями її учні СергійОдайник, Галина Бородай, Оксана Сльота, Ольга Сльота, ВолодимирВу колов, Людмила Красюк, Віктор Грицай, Дмитро Нагурний, ВікторРо манщак, Тіберій Сильваші, Тамара Турдиєва, Олександр Бородай,Во лодимир Бовкун, Володимир Будников і багато інших.Вихована на класичних мистецьких вартостях і сама з ранніх роківвивищуючи класичні якості творіння, що засвідчували студентські постановкиТ. Яблонської, художниця привнесла у живопис свіжий струміньколоризму, витворивши делікатно-імпресіоністичний власне Яблонськоїмалярський продукт. Той продукт мав внутрішнє осяяння — почуття, щойшло з глибин серця.А коли недуга підкосила Тетяну Нилівну, вона почала малювати пастелями,навчилася малювати лівою рукою. Великий незбагненно величнийсвіт людської душі, яка, радістю сп’яніла, щастям просвітлена, одкриваємогуть животворного дихання природи в зеленій стеблинці, у листочку,у травинці, у квіточці — через мале розкривається велике, посутнє, віковіч-Уперше: Мистецькі обрії. — 2006. — № 8–9. — С. 443–445.227