Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр Федорукмистецтва» ленінградський мистецтвознавець Д. Гоберман: «Щоб одержатиповне уявлення про храм, недостатньо побачити його з одного боку.Обійдіть споруду довкола, це дозволить гостріше відчути динаміку йогоформ. Вони наче здіймаються від низького опасання до схилу дахів, якіпередають цей порив центральному барабанові і піраміді шатра, котра лишевгору. Рух підсилюється легким нахилом стін досередини, прийомом оригінальним,який використовують майстри і для більшої конструктивної міцностіспоруди».Своєрідність храму Парасковії і в плані, що становить грецький хрест,і в ґонтовій обшивці, і в похилому опасанні, яке йде по всьому периметруі спирається на випуски брусків зрубу. Рамена хреста перекриті двосхилимдахом з фронтонами. Восьмибічне перекриття купольного типу, в інтер’єрібачимо перехід від чотирикутника до восьмибічника.На високому пагорбі стримить, почорніла од старості, майже тристарічнабудівля. Зводили її місцеві майстри, вони не полишили нам своїх автографів,скромні, безіменні.Нові будинки виростають у Криворівні. Око місцевих архітекторів стаєвишуканішим, а смаки — вимогливішими. Старні силуети нових будинківперекликаються з ошатними профілями смерічок. Консонансом звучать численніорнаментальні мотиви, щедро використані в інтер’єрі та на фасадахй верандах. Владно входить нове у народне будівництво. І тим дорожчим,тим дорогоціннішим стає те старе, котре дійшло до наших днів крізь лихоліттяй негоди часу. Бо воно — як дзеркало: ми зоримо в нього і бачимо, якжили колись. Бо воно — як реліквія старої пам’яті.Воно дає нам уяву, як зводили майстри дерев’яні зруби, як йшли у своємурозвої — від хат з двома світлицями (де дим курився в хороми, а звідти— на під) до сучасних естетичних споруд. Віднайдені сліди пращуріву руках талановитих зодчих. Ними понині славиться Криворівня.1964 р.