Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ЯК ХУДОЖНИКЗ малярською спадщиною Володимира Кириловича Винниченка (1880–1951) Україна вперше ознайомилася на виставці в Національному музеїТараса Шевченка (2001). Жодного разу його малярство в такому значномукількісному вимірі не презентувалося. Лише в квітні–травні 1962 р.в Українській Вільній Академії Наук у США (Нью-Йорк) відбулася першапосмертна виставка митця, в лютому 1997-го — друга.Художні твори Винниченка, згідно з заповітом дружини Розалії Вин ниченко,сукупно зі спадщиною літературною, а також доробком суспільно-політичногоспрямування після її смерті перейшли у володіння УВАН за тієї умови, що післяздобуття Україною незалежності вони стануть власністю нашої держави.У травні 2000 р. президент УВАН професор Олекса Біланюк урочистопередав прем’єр-міністрові України В. Ющенку та голові Державної службиконтролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордонУкраїни О. Федоруку 89 творів В. Винниченка. Нині вони зберігаютьсяв Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Це, звичайно, неповниймалярський доробок художника, бо частина картин належить до приватнихколекцій, а ті, що зберігалися в Детройті, поки що не передано в Україну.Загалом мистецька спадщина Винниченка налічує понад 100 композицій.Про Винниченка писали як про видатного українського літератора,політика, дипломата, революціонера, який страждав на вістрі боротьби міжСціллою та Харібдою. То був незвичайний геніальний чоловік ренесансноенциклопедичногозакрою, бо відомий його внесок і в театральне, кінематографічнемистецтво. Але, попри всі властиві його широкій натурі захоплення,малярство виявилося найсильнішим і найтривалішим, воно спонукаломитця до зречення від інших видів творчості на користь натхненної праціз етюдником і за мольбертом.Уперше: Володимир Винниченко — художник. Альбом. — К., 2007. — С. 11–18138