Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Величний знак метафориЗнову повернемося до мистецьконосних прикінцевих 1980-х, колиАрсен Савадов відкинув у категоричний спосіб зелену травичку традиційногокраєвиду і націлив приголомшеного глядача на «Смуток Клеопатри»і «Вітальний сезон». Міфологічну буфонаду він перевів у складні позиціїрелятивних стосунків, що їх обіймало полотно з палітрою у просторі обраноїкомпозиції, і ці «стосунки» мали езотеричний характер. Клеопатрана видуманому коні чи казково-ненаситний лев, з одного боку, «прочитувалися»,але їх «історична місія» могла бути віднесена до якогось там незнаногонам шостого почуття, отже, з другого боку, одкривали поле для «розмаїтогопрочитання» залежно від інтелекту і складу емоцій (погляньтена класичну невелику композицію С. Далі з нью-йоркського МОМАPersistance of Memory, яке багатство інтерпретацій ув понятті «годинникчас»!Скільки натяків у цих розплощинених годинниках?!).Захоплений відео-медіативними масмедійними проекціями, Савадоводнаково налаштований на нью-йорксько-київську виставкову каву чипаризьке галерейне «Божоле», сколихнув поле герменевтики відеоінсталяціямичи циклами фотографій «Deepinsider» (1998), «Караїмське кладовище»(2002), де образи метафоричної свідомості конвертували сутністьтрансформації метрополії та марґіналів. Сьогодення з рефлексіями Ніоби— то хисткий місток, що порушив узвичаєну суть матерії. У напруженій роздвоєностістану творчого дискурсу перебуває маестро Савадов — від внутрішньогощемного плачу, розпачу серед чотирьох стін помешканнядо саркастично-в’їдливого на сцені урбаністичного краєвиду «я можу»,з образними візіями, що випереджують час.Особливе окреме місце в українському мистецтві займає ВалентинРаєвський, усамітнений принц постчорнобильської авторефлексії, «Царськей імператорське полювання на Русі» (1998) якого нагадує гротеск, що пірнуву глибини шаржування. Охоплене полум’ям червоного (символічного)інстинкту полювання перетворилося на райське свято, що проходить підйого знаком, витлумачуючи ступінь дозволеного і агресію незвичного… Даліпідуть запропоновані В. Раєвським малярські конструкції фантастичнопочуттєвих імпульсів, де позбавлене берегів конкретне тлумачення маєтонально-сенсорні версифікації, а зв’язок між тим, що є і має бути, себто,буде, має тремолюючу міру перехідної нитки (весна-літо, рік за роком),і тому барви у професійних скоках виструнчують ніші площин — у надшвид-39