Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ФедорукЛизогуба, Ханенка, Терещенка, Шептицького, Йосифа Сліпого), можливо,податкова вакханалія, що гальмує ініціативи в галузі культури, є гальмомартринку, можливо, уста лена кон’юнктура до творчості у межах між соцреалізмомі націонал-реалізмом є рудиментом соціалістичної рабської психологіїі служить перешкодою, є також гальмом у творенні загальнолюдськихціннісних орієнтирів, не сягає вимог сучасного українського інтелекту… Занелегких обставин формується український артринок — це одна сторонамеда лі; йому треба допомагати, його треба підтримувати, ним треба опікуватися.І найголовніше — він формується в специфічних умовинах творен нянової незалежної держави, — в якої є багато внутрішніх противників, аленезалежним, вільним від цієї обставини він ніяк не може бути. Отже він маєпрацювати на її імідж. Одна сторона — Париж з його великими культурнимитрадиціями наднаціонального характеру (але це тільки уяв но, оскількив Парижі, як ніде інде, відстоюють національні ідеали, і на це, пам’ятаємо,працювала уся ідеологічна машина генерала Де Голля), інша — для прикладу,Варшава, Берлін чи Прага, де національно-патріотична ідея, творчадумка проймає дух експерименту, творчості. Як на нас, ближче виглядаєпольський чи російський досвід. Отже, ця інша сторона — також є наш Київабо будь-яке інше українське місто, це і є перспектива куль тури, мистецтва,стрижень національно-державного майбуття.Повернімося обличчям, однак, до наших сучасних «україн ськихХаненків» (оскільки ми, невдячні нащадки історичних Ханенків чиТарновських, гідного пошанування до їх могил донині не виявили!), до детермінанти«кошти-твір». (І ще одна посутня деталь: про патріотичну родинуХаненків, що заповіли колекцію місту. Варвара Михайлівна, вдова Ханенка,не передала колекції кайзерівській Німеччині, що мала намір відкритиу себе, вдома, музей його імені. Вона бачила його тільки в Києві, і усе робилапісля революції, аби не розграбували набуту спадщину, що, однак, на початку20-х рр. була цілісно порушена.)Фіксуємо експерименти вкладання фінансів у мистецтво як виборуна користь культури і уславлення того чи іншого осередку, що має патріотичнуоснову. У Дніпропетровську приємною акцією стало спо рудженняпам’ятника Д. Яворницькому (скульптор В. Наконечний, архітекторВ. Мі рош ниченко). Ініціативи колекціонера О. Борсука в цьому місті носятьдоброчинний характер, і це є добрим початком, оскільки мистецька атмос-90