lexicon cosri - Чтиво

сіла, але по ночах пес лизав їй тім’я, і тому на голові внеї виросло густе рябе хутро. Вона була добряче вгодованаі не могла зняти з пальців своїх перснів, носилаброви, схожі на малі риб’ячі кістяки, а на голові — вовнянупанчоху замість шапки. Спала на своїх дзеркалахі гребенях і свистіла, шукаючи по снах свого малогосина, котрий лежав біля неї, через що дитина не могласпати. Тепер вона екзаменувала д-ра Сука, а дитя те,невиспане і голомозе, сиділо коло неї. Щоб все це закінчилосяшвидше, д-р Сук відповідав на іспиті відразуй дитині. Коли після всього він прийшов нарешті добатьківського дому і сів їсти, то виглядав таким втомленим,що мама занепокоєно глянула на нього і сказала:— Вважай, Сашо, твоє майбутнє згубить тобі минуле!Погано виглядаєш. Треба знайти якусь дитину, щобпоходила тобі по плечах.Останнім часом у ньому й справді проростали і розпускалисянезнані сорти голоду, і, як овоч, швидко дозрівалатягуча й безпричинна надія, що помирала разом із голодомпісля першого ж проковтнутого шматка їжі.— Чи знаєш ти, скільки ротових отворів мають євреї? —запитала його в той день мати, доки він їв. — Звичайно,що не знаєш... Про це писав хтось, кого я недавночитала, здається, що д-р Сук. Це було в той час, коливін займався дифузією біблійних понять у степах Євразії.Опираючись на дослідження, які проводились нимще в 1959 році в місцевості Челарево на Дунаї, він встановив,що там знаходилось поселення зовсім невідомоїнам популяції, значно примітивнішої і за антропологічнимихарактеристиками давнішої від аварів. Він вважає,що там поховані хозари, які прийшли з Чорногоморя на Дунай ще в VIII столітті. Зараз уже пізно, але103