lexicon cosri - Чтиво

тра мені буть у гробу. Но, дам ті краму в довг, кількохош, як-єс подпишеш мні письмо, же верниш все, якнагодимоси...Неретлянин погодився, хоча й було то в день, коли всілюльки скімлили і жодна не курилася, написав папір,що важив до 11 п’ятниці, яка випадала на місяць ребіуль-еваль,нагострив кия в дорогу і пішов додому, набравшизі собою краму, скільки душа бажала. По дорозі,біля самої Неретви, кинувся на нього якийсьвеличезний вепр і він насилу оборонився києм, протезвір таки вдер шматок його синього пояса. Коли прийшовмісяць ребі-уль-евель, напередодні 11 п’ятницінеретлянин узяв пістоля й ту виделку, куплену в Солуні,розкопав «гріб шайтана» і побачив, що в ньому лежатьдвоє. Один горілиць, потягуючи люльку з довгимчубуком, а другий — долілиць і мовчки. Коли він звівна них пістоля, той, що курив, пихнув йому димом межиочі й промовив:— Я — Никон Севаст3', мні ти нич не можеш, бо-м покопанийя на Дунаю, — і в ту ж мить зник, лишившипісля себе тільки чубук у ямі. Тоді перевернувся тойдругий, і неретлянин впізнав у ньому Акшані, який здокором промовив:— Мой, пріятелю, міг-бим тя згубить у Тесалоніках, нонич ті не вдієв, а поміг ті. А тепер згуби-но ти мя свойоввіров.Сказавши це, Акшані розсміявся, і неретлянин побачив унього в роті шмат свого синього пояса... Тоді він вмитьоговтався, обернув пістоля цівкою догори і стрілив уАкшані. Акшані спробував дістати його рукою, але булозапізно — він лише ковзнув нею вздовж тіла селянина,бо той вистрілив і таки вцілив. Акшані заревів, як віл, інаповнив гріб кров’ю.136