lexicon cosri - Чтиво

рий Завіт, щастя перейшло на бік єврейського посланця.Коли ж це підтвердив і Костянтин, каган зовсімперейшов на сторону якогось ромея, який втік до хозарівіз Греції й твердо відстоював юдаїзм.— З-поміж нас трьох, що тлумачать твій сон, —■сказавтой ромей каганові, — вам, хозарам, нема чого боятисятільки мене, рабина. Бо за євреями не стоїть ані халіфпід зеленими вітрилами свого флоту, ані грецький василевсіз хрестом над військами. За Костянтином Солунськимприходять списи й коні, а за мною, єврейськимрабином, — покривала для молитви...Так говорив рабин, і каган уже зовсім був готовий прийнятийого сторону, але тут в полеміку втрутилася царівнаАтеху і ще раз змінила весь хід розмови. Та вирішальнапромова, з якою Атех звернулась до єврейського учасникахозарської полеміки, звучала так:— Кажеш ти: хто шукає розкошів, хай повернеться доПівночі, хто шукає мудрості — до Півдня! Чому ж,скажи, ці солодкі й мудрі речі промовляєш ти до менетут, на Півночі, забувши про Мудрість, яка чекає натебе в землях твоїх батьків? Чому ти не там, де світловідкладає свої яйця, де століття зачіпаються за століття,де можна напитися кислого дощу з Мертвогоморя і цілувати пісок, що тече косим струменем замістьводи з єрусалимських джерел, мов натягнутазолота нить ? А ти кажеш, що мені сниться темнаніч, і тобі одному видно, як світить місяць. Нащо говоришце?Ще один тиждень змілів і збіг. Протратив свій найвеличнішийдень, про який ти кажеш, що починається він вПалестині, той день, що ревно оберігався аж до сьогодні,а тепер прийшла черга й на нього. Віддає його не­127