lexicon cosri - Чтиво

і працював прото кал і графом у монастирі Ніколє. Де бвін не бував, всюди залишав за собою відчуття двохоблич, а замість хвоста мав ніс. Він стверджував, що вминулому житті був чортом у єврейському пеклі і прислуговувавБеліяалу та Гебхураху, ховав големів на горищахсинагог і одної осені, коли птахи мали отруйнийпослід і палили ним листя й трави, він найняв чоловіка,щоб той убив його. То був спосіб перейти з єврейськогопекла в християнське й тепер, у новому житті,служити Сатані.За іншими розповідями, він і не вмирав ніколи, а простодав чужому псові лизнути своєї крові, ввійшов до могилиякогось турка, вхопив того за вуха й здер із ньогошкіру, яку натягнув на себе. Через те з його гарнихтурецьких очей визирали козячі очі. Він тікав від вогню,вечеряв після інших і крав щорічно грудку солі.Говорили, ніби по ночах він об’їжджає монастирськихі сільських коней, і ті справді зустрічали ранок змилені,в болоті і зі сплутаними гривами. Кажуть, що вінробив це, аби остудити своє серце, бо серце його варилосяв киплячому вині. Тому коням у гриви запліталиСоломонову букву, від якої він утікав, і так захищали їхвід нього й від його чобіт, завжди подертих псячимизубами. Він носив багаті одежі й на диво гарно виконувавнастінні розписи — легенда каже, що той дар був унього від архангела Гавриїла. По церквах Овчарськоїущелини на його фресках залишилися написи, які, количитати їх у визначеному порядку від зображення дозображення і від монастиря до монастиря, складаютьповідомлення. Його можна укласти будь-коли, докиіснуватиме той живопис. То Никон залишив повідомленнядля себе самого до того часу, коли після трьох84