lexicon cosri - Чтиво

смерть царівни Атех, а лише як легенду про той єдинийспосіб, у який вона могла б померти, якби її смертьвзагалі була можливою. Як від вина не сивіє волосся,так і від цієї притчі не буде шкоди. У ній пише:Швидке і повільне дзеркалоОдної весни царівна Атех сказала:— Звикла я до своїх думок, як до своїх убрань. Вони завждиодні й ті ж самі, і бачу я їх скрізь, навіть на роздоріжжях.Найгірше ж те, що з них уже не йде жоднадорога.Щоб якось розважити царівну, її слуги принесли їй двадзеркала. Вони не надто відрізнялись від усіх іншиххозарських дзеркал. Обидва були зроблені з ґлянцованоїсолі, проте одне з них було швидке, а друге — повільне.Все те, що швидке забирало в майбутнього, відображаючипозичений світ, друге, повільне, поверталона своє місце і гасило борг першого, бо спізнювалосьщодо дійсності рівно настільки, наскільки те перше їївипереджувало. Коли до кімнати царівни Атех унеслидзеркала, вона ще лежала в постелі і букви з її повік щене були змиті. В дзеркалах вона побачила себе з заплющенимиповіками і відразу ж померла. Не стало її міждвома помахами вій, чи, кажучи точніше, вона впершепрочитала зі своїх повік букви, що вбивають, бо попередньоїі наступної миті кліпнула, і дзеркала відобразилице. Вона померла, знищена одночасно буквами зминулого і майбутнього.ВРАНКОВИЧ АВРАМ (1651 — 1689) — один з авторів цієїкниги. Відомий як наємний дипломат в Едірне і у Портів Царгороді, воєначальник у австро-турецьких вій­29