lexicon cosri - Чтиво

по Чорному морю до гирла Дунаю, а звідти вверх потечії. Останні ластівки летіли перевертом, і їхні відображенняв Дунаї показували замість білих животів чорніспинки. Ми увійшли в тумани, а вони відлітали увирій, несучи на собі крізь ліси і через Джердап якусьтверду, оглушливу тишу, в яку вміщаються всі інші існуючітиші. На п’ятий день під Кладово нас зустрівкінний загін із Ерделя, запорошений гіркою мадярськоюпилюкою з другого берега річки. Відразу після прибуттяу табір принца Баденського ми дізналися, що йграф Георгій вступив у війну і що генерали Гайдерсгайм,Ветерані та Гайзел вже готові до наступу на турецькіпозиції, а їхні цирюльники вже два дні як голять ірозчісують їх на ходу, їдучи поруч на конях. Тієї ж ночіми пересвідчились у неймовірній вправності нашогогосподаря.Змінювалась пора року; ранки були холодними, а ночі —ще теплими: до півночі — літо, зранку — осінь. ПапасАврам вибрав собі шаблю, йому осідлали коня, а з сербськоготабору якраз над’їхав невеликий кінний загін ізживими голубами в рукавах. Сидячи на конях, воникурили довгі люльки, нанизуючи кільця диму коням навуха. Коли й Бранкович сів на коня, вони дали йомузапалену люльку, а тоді всі, випускаючи дим, рушилидо генерала Ветерані, щоб отримати вказівки. Тут у австрійськомутаборі зачулися голоси:— Ідуть голі серби! — І справді, за вершниками з’явивсязагін піших людей, які поскидали з себе все, крімшапок. Вони проходили голі через відблиски табірнихвогнищ, як крізь ворота, а за ними, в темноті, трохишвидше від них ішли їхні голі тіні, вдвічі від нихстарші.62